|
Андрій Шевченко: Державні медіа – це залишок “совка”
(22 Мая 2006 12:08)
Свободу слова більшість називає чи не найголовнішим досягненням нової влади. Але проблем не поменшало, а з часом навпаки, все своєрідно повертається знов – і контроль над пресою, і обслуговування інтересів. Наскільки це важливо для суспільства і що можна зробити поки не пізно, знає Андрій Шевченко, - людина, яка першою вголос сказала про цензуру і вже кілька років обстоює право на професію для журналістів. Він, за його словами, і депутатом став з тією самою метою.
- Андрію, ти в першій п’ятірці фракції БЮТ. Отже, в парламенті діятимеш з ними вкупі. Юлія Володимирівна має репутацію авторитарного політика. Якщо вона стане прем’єр-міністром, в її упорядкуванні опиняться всі комунальні ЗМІ. І невже не виникне спокуси використовувати їх?
- Ні. Тому що дуже багато наших комунальних ЗМІ фінансуються з місцевих бюджетів і не мають жодного відношення до уряду.
Ми стовідсотково збираємось дуже щільно займатися всією системою комунальних медіа. Це частина передвиборчої програми, ми про це чотири місяці говорили до вибрів і більше того – це потрібно країні. Я під час виборів об’їхав практично всі регіони, прекрасно знаю ситуацію в якій працюють журналісти комунальних мас-медіа. Це дуже принизлива для них ситуація. Люди працюють на абсолютно смішні офіційні легальні зарплати. На які неможливо вижити зараз навіть в районних центрах, я вже не кажу про області чи про Київ. Це журналісти, які принижені абсолютно ідіотськими вказівками, які їм часто доводиться отримувати з кабінетів. Незалежно від того, який це кабінет – чи це кабінет Секретаріату президента, чи районної адміністрації. От завдання – зробити так, щоби ці журналісти отримали можливість повноцінно займатися своєю роботою. А країна отримає мас-медіа, які будуть працювати на громаду.
- Як це зробити і де взяти гроші?
- Відносно преси наша стратегічна ціль дуже проста: в країні не повинно бути державної преси. Система, яка є в країні, це тотальний рудимент “совкової” системи. Якщо виїхати за західноукраїнський кордон, ви не знайдете жодної країни, де є бюджетна преса. Вона зовсім не потрібна. Замість тих органів, які зараз є нічим іншим як політичним рупором голови облради або райради, мають з’явитися повноцінні незалежні газети.
Що стосується радіо і ТБ, тут є особлива ситуація, тому що частотний ресурс завжди обмежений. Світова цивілізація придумала таку геніальну штуку як суспільне радіо і суспільне телебачення, коли на ринку працює один канал, або система каналів, яка може гарантувати, що є принаймні один мовник, який працює за стандартами професії. Звичайно, що створення суспільного телебачення - це питання грошей.
Але я впевнений, що в кінцевому рахунку від його створення країна зекономить величезну кількість коштів. Адже зараз на систему бюджетних мас-медіа витрачаються величезні гроші. Наприклад, цього року на утримання національної ТРК «Україна» (НТКУ) в бюджеті закладено близько 130 млн. гривень. Це 25 міліонів доларів. Багато це чи мало, можете запитати в будь-якого менеджера центральних телеканалів. Я думаю, це більше ніж бюджет ICTV або «Нового каналу». А на ринку Перший канал бовтаєтся між 9 і 11 місцем. Крім того є державні канали “Культура” і УТР, обласна держтелерадіокомпанія в кожній області України… Ця колосальна система, до того ж абсолютно неефективна, на яку витрачаються колосальні гроші платників податків, дуже мало контрольована. Громадськість взагалі не має жодного відношення до контролю над цими ТРК. І тому наша довгограюча ціль дуже проста – зробити так, щоб у нас не було державних мас-медіа в тому вигляді, в якому вони є зараз. Це залишок “совка”, старої пропагандистської комуністичної системи.
- Звучить це гарно. Але в тих державних структурах працюють люди. Може вони альтруїсти, може вони бездарні, але ринок їх перемеле. Та сама ситуація на НТКУ, вона ж була при твоєму керівництві також…
- Не треба лякати (посміхається). Дійсно, на тому ж-таки НТКУ є чимало людей, які не вписуються в сучасне ТБ. Але є чимало людей, які не просто вписуються, а й здатні показувати суперрезультати. Прекрасні журналісти, толкові режисери, технарі. Взагалі, вся технічна школа на українському телебаченні вийшла з НТКУ. Завдання – зробити так, щоб ці люди могли достойно заробляти, а не працювати на принизливі 400 гривень офіційної зарплати, а решту грошей отримувати в конвертах. І чіплятися за КЗОТ, зразка 1960-70х років і пручатися будь-яким змінам.
- “Утопія” виходить – на папері чудово, а на ділі?
- За “утопією” раджу поїхати в Росію – там хотіли зробити громадське ТБ, а зрештою виявилося два канали – ОРТ, приватний бізнес і державний канал, пропагандистський РТР. Я говорю не про утопію а про реальні проекти, такі, наприклад, як Бі-Бі-Сі в Великобританії, або ТВП в Польщі, або Суспільне ТБ в Грузії. Там це не утопія, а реальність, яка працює дуже добре. І у нас в Україні теж буде таке телебачення, я просто впевнений. Буде дуже достойний Перший канал.
- Що для цього потрібно?
- Я би назвав це таким казенним словом – «концепція роздержавлення всієї преси в Україні». Тому що немає сенсу реформувати НТКУ і залишати ОДТРК в тому вигляді, в якому він є.
Суспільне телебачення буде частинкою цього процесу. Це станеться через ухвалення Верховною Радою закону "Про суспільне телебачення". Я буду працювати в парламентському Комітеті з питань свободи слова і знаю, що від ухвалення цього закону виграють усі. Починаючи від БЮТ і аж до Партії регіонів. Вони збираються, і, я сподіваюся, реально підтримають цю ідею. Ми попередній рік покладалися на доброго дядю в Адміністрації президента, або в Кабміні, що він нам допоможе створити Суспільне телебачення. Дяді не те що не допомагали, а часто заважали. Зараз ситуація змінюється, зараз ініціативу на себе візьме парламент, парламентський комітет. Який проведе хороший, якісний, європейський конкурс концепції Суспільного ТБ.
- А чи воно потрібне? Адже, в конкурентній боротьбі канали і так намагаються оптимально зацікавити глядача. Навіть, стати об’єктивнішими.
- Ми маємо хороші, бізнес-успішні телеканали. Але чи є гарантія, що вони будуть об’єктивні в тій чи іншій ситуації? Приклад – ситуація з НЗФ або “Криворіжсталлю”. Коли один холдінг, про який ми прекрасно знаємо, зайняв принципову позицію. І в мене питання як у глядача – чому я маю на трьох каналах бачити упереджену позицію? Нема гарантії того, що в конфліктних ситуаціях, таких як вибори, або бізнес-скандали всі канали будуть достойно себе поводити.
Саме тому у всіх цивілізованих країнах є система суспільного мовлення, яка дуже жорстко перехресно контролюється різними політичними силами, громадськістю, і це гарантія, що в будь-якій конфліктній ситуації глядач може побачити прозору і збалансовану подачу інформації.
- А ця система контролю може працювати у нас, в Україні? Ми, все ж-таки, не Європа…
- Люди залишаються людьми і в Англії, і в Японії, і в Україні. І в Англії теж йде дискусія, наскільки ВВС упереджена чи ні. Але канал, в Наглядовій раді якого будуть присутні представники всіх політичних сил, і канал, який контролюється одним приватним бізнесменом, завжди будуть дуже різні.
- З чиїх кишень будуть на це брати гроші?
- Ми з вами вже зараз, як платники податків, щороку платимо гроші за цю систему. Я вже казав, що цього року у нас в бюджет закладено порядку 25 мільйонів доларів на НТКУ. Це не рахуючи тих грошей, які вкладаються в ОДТРК, в канал “Культура”. Цифра, яку я чув недавно – на ОДТРК у нас виділяється порядку 100 мільйонів. Це колосальна сума.
Зараз робота НТКУ на рекламному ринку затруднена внаслідок її державного. Але на перспективу, суспільне телебачення, на мою думку, не повинно відмовлятися від рекламних надходжень. І ще також потрібно зробити дуже швидке переоснащення технічної бази.
- Хто може бути проти створення суспільного телебачення?
- Мабуть, я спочатку перерахую, хто буде “за”. “За” буде колектив НТКУ. Тому що це люди, які насправді хотіли б мати достойні зарплати, достойну роботу і пишатися тим каналом, на якому працюють. Я думаю, що задоволені були би бізнес-партнери НТКУ, тому що вони отримали б надійного передбачуваного партнера. В свій час, коли я працював на НТКУ, в нас була дуже цікава розмова з бізнес-колами, які співпрацюють з НТКУ. І вони казали, що їм ця співпраця дається тяжко, бо кожного року змінюється керівництво і ніхто не “отвечает за базар”.
Насправді, в створенні суспілльного телебачення зацікавлені все політичні сили. Тому що сьогодні ти у владі, завтра - в опозиції. І має бути гарантований канал, куди ти можеш завжди потрапити. В цьому точно буде зацікавлена опозиція.
В цьому має бути зацікавлена влада. Тому що, це для неї великий плюс. Це створення довіри.
В цьому зацікавлена Європа, бо вони вважають, що Україна має виконати свої обіцянки перед Радою Європи щодо Суспільного ТБ… Але, найголовніше – в цьому зацікавлений глядач.
Хто проти. Звичайно, це можуть бути недобросовісні або слабкі політики у владі, які ще тішать себе ілюзією, що Перший канал можна використовувати як пропагандистський ресурс. Це вони інколи розказують президенту, що йому не можна давати зелене світло Суспільному ТБ, бо він втратить контроль над цією кнопкою.
Але, якщо хтось думає, що Перший канал можна використати для тупої пропаганди президента, він помиляється. Бо країна змінилася, журналісти змінилися. І глядач змінився. І такі номери зараз не проходять. Проти, звичайно, чиновники, які сидять на фінансовому кранику від держбюджету до НТКУ, ОДТРК, УТР і так дальше.
Ну, і можуть бути проти люди, які дивляться на НТКУ як на спосіб заробляти чорні гроші.
Бесіду вела Олександра Пеліховська, UAToday.net
Останнi матерiали на тему "ЗМІ в Україні":
Валентина Семенюк: "Одеський припортовий завод активно працює, держава є його ефективним власником, чому треба так бігом його продавати?!"
Огляд подій дня - 31 березня 2008 року
Массы в ожидании культуры
Ремесло на грани искусства
Призрачная угроза захвата виртуального мира
Догнать и перегнать «Интер»
Телевизионная реприватизация
Битва титанів. Олександр Зінченко та Сергій Тігіпко зійшлися у прямому ефірі “5 каналу”
Проблемы свободы слова в современной Украине
Верховная Рада примет Закон о борьбе с интернет-СМИ
Останнi матерiали на тему "Блок Юлії Тимошенко":
Александр Турчинов: «Мы не боимся досрочных выборов, хотя я бы не сказал, что досрочные выборы – это панацея»
Андрій Портнов: "І Фонд держмайна, і уряд будуть підключаться до захисту тих інвесторів, які вкладуть свої інвестиції в Одеський припортовий завод і будуть виконувати інвестиційні соціальні зобов’язання перед трудовим колективом і країною"
Валентина Семенюк: "Одеський припортовий завод активно працює, держава є його ефективним власником, чому треба так бігом його продавати?!"
Микола Оніщук: "Багато із тих, хто сьогодні так критично відноситься до роботи Конституційної ради, будуть "посрамлены", коли ознайомляться із реальним продуктом, який буде запропонований Конституційною комісією"
Юлія Тимошенко: "Через 5-6 місяців я перед країною буду звітувати про зупинення інфляції"
Олександр Турчинов: "Наша принципова позиція, яка не дає спокою таким, як Балога, – це те, що земля не може розподілятись по кишеням між тими, хто подобається тому чи іншому керівнику, а вірніше, хто дає хабарі"
Леонид Черновецкий: "Думаю, что мы двигались правильным путем, я сумел сформировать команду, которой нет ни у одной конкурирующей структуры"
Огляд подій дня - 4 квітня 2008 року
Олександр Турчинов: "При такому керівництві, як Семенюк, ми не зможемо проводити приватизацію"
Обзор главных событий дня
|
ЗМІ
