|
США проти Європи - політична війна
(10 Июня 2003 15:09)
Міжнародні експерти солідарні в оцінці того, що Сполучені Штати в своїй іракській “авантюрі” вже пройшли “точку повернення”. Шляху назад немає. Зараз Буш вже не зможе дати задній хід та спустити свою “гру” на гальмах.
Незважаючи на дипломатичний вплив Вашингтона та його численні зв’язки, супротив американській агресії в Іраку вже настільки серйозний, що Вашингтон виявився втягнутим в реальну конфронтацію з світовим істеблішментом, а насамперед з правлячою елітою Старого Світу.
Перемога США над Іраком – це сигнал для цієї ж еліти, що США незабаром прийде і по їх душу. Ані Шредер, ані Ширак, ані Путін не можуть сьогодні з впевненістю заявити, що вони, після захоплення США Іраку, не будуть про щось домовлятись з Вашингтоном, роблячи вигляд, що ніякої війни і не було.
А тим часом з вуст високопосадовців США лунають сенсаційні заяви. Основна причина нападу на Багдад – це нафта! Зам міністра оборони США Пол Вулфовіц на міжнародному самміті у Сінгапурі прилюдно, на трибуні, обурюється: “Ірак тонув в нафті! І Хусейн робив все, щоб ця нафта не потрапила на світовий ринок! Ми не стільки зацікавлені в контролі над зброєю масового знищення як в контролі над нафтою”.
Невідомо, якими будуть наслідки цих висловлювань для самого Вулфовіца, але для Вашингтона вони вже плачевні. Міжнародна спільнота вимагає, щоб США надали докази існування ЗМЗ в Іраку. А доказів то немає. Як сказав той же Вулфовіц: “Це був всього лиш бюрократичний прийом. Привід, щоб розпочати війну”. І особливо смішними виглядають потуги Коліна Пауелла, який з фанатичною впертістю продовжує переконувати світ, що зброю в Іраку таки знайдуть. Що вона є але Хусейн її добряче заховав.
А довіри до США вже немає. І господарю Білого Дому це звісно не подобається. Він відчуває, що позитивне реноме його країни руйнується під шквалом критики. Буш же, як політик вельми недалекий, продовжує шукати собі пригод. У Вашингтоні вже активно педалюють тему “демократизації” декількох обраних країн: Сирії, Ірану, Північної Кореї. І хто знає, можливо в цьому списку Буш вже бачить Францію, Німеччину та Саудівську Аравію. Остання, до речі, в цьому списку вже давно. Американці підсвідомо вважають духовний центр мусульман виключно розсадником тероризму та антиамериканських настроїв.
Виникає питання: чи може США вирішити всі проблеми, що постали перед ними одним ударом? Звісно що так. Але при умові, що США введуть в себе тоталітарний режим сталінського зразка, ліквідують двопартійність. І зробити це вони мусять якнайшвидше – якщо ця програма буде розтягнута більш ніж на чотири місяці то вона приречена на провал.
За інших умов група націонал-патріотів, що знаходиться зараз при владі у США, протистоятимуть надпотужні лобістські групи, афіліровані з силами Старого світу. Подейкують, що навіть саудівці мають своїх агентів у вищих ешелонах американського політичного бомонду.
Андрій Валевський, UaToday.net
Останнi матерiали на тему "США против Ирака":
Чи стане іракська нафта отрутою для світової економіки?
Источники ГРУ России: песчаная буря серьёзно смешала планы первого удара по Ираку
|
За кордоном
