UAToday.net :: Парламент хоче переобиратися тільки з президентом

Цитата дня : Я не зрадив і не зраджу 450 тисяч народників-однопартійців, я не стану Кінахом номер два(Володимир Литвин)

Луценко начнет убивать не раньше 2018 г.

Паника населения валит доллар

Політика

Парламент хоче переобиратися тільки з президентом (3 Мая 2007 12:33)

25 квітня президент Віктор Ющенко підписав другий указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради V скликання. Наступного дня текст указу з’явився в офіційному президентському виданні. За словами експертів, на відміну від попереднього указу про перевибори від 2 квітня, цей документ містить більше посилань на конкретні статті Конституції. Зокрема, згідно з текстом другого указу, Ющенко не вважає сформованою коаліцію національної єдності, і згідно з 90 статтею Конституції, дочасно припинив повноваження парламенту.

Прем’єр Віктор Янукович заявив, що поява другого указу президента про розпуск ВР фактично перекреслила всі домовленості між сторонами конфлікту, які були досягнуті останнім часом. Зокрема, Янукович вважає, що президент висловив неповагу до Конституційного Суду, підписавши другий указ про дострокові вибори.

На переконання голови уряду указ від 25 квітня було підписано, щоб не отримати відповідь Конституційного Суду на попередній указ глави держави від 2 квітня. «Безперечно, я добре розумів, що президента лякало майбутнє рішення Конституційного Суду, і він чудово розумів, що воно буде не на його користь », - сказав тоді Янукович під час зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Тері Девісом.

В свою чергу Верховна Рада не забарилася із відповіддю президентові і 26 квітня прийняла постанову, визнавши незаконним указ Ющенка. За відповідне рішення проголосували 260 народних депутатів з 261, зареєстрованого у сесійній залі парламенту. Парламентарії також заборонили Кабміну виділяти кошти на фінансування позачергових виборів.

Голова парламенту Олександр Мороз заявив, що поява другого указу президента про розпуск ВР є спробою узурпації влади та «політичним безглуздям».
Спікер також зазначив, що другий указ глави держави свідчить, що з боку президента, його оточення і опозиції є спроба уникнути висновків Конституційного Суду щодо указу президента від 2 квітня.

Українські політологи також не виключають, що видати другий указ про дострокові вибори президента Віктор Ющенко спонукало можливе негативне рішення Конституційного Суду щодо указу від 2 квітня. Про це свідчать результати опитування економічних та політичних експертів, проведені Центром досліджень політичних цінностей.

Зокрема, на думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, першою причиною появи нового указу є невиконання указу від 2 квітня і неможливість провести технічно, організаційно і законодавчо вибори 27 травня. Другою - негативне для президента рішення Конституційного Суду щодо відповідності указу від 2 квітня Конституції України. “Тому новий указ - крок на випередження, політичну нуліфікацію можливого рішення Конституційного Суду”, вважає експерт. Третьою причиною Карасьов назвав “намагання все-таки провести дострокові вибори до парламенту вже в першому півріччі цього року”.

У свою чергу голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній вважає, що „Президент мав на меті вирівняти ситуацію у своєму змаганні з парламентською коаліцією, якій останнім часом вдалося перехопити ініціативу”. Відсутність кворуму в ЦВК, висока ймовірність визнання Конституційним Судом неконституційності указу Президента, холодна стриманість європейської спільноти щодо указу - все це обумовило перевагу коаліції, вважає експерт.

Президент Української Академії політичних наук Микола Михальченко висловив думку, що „Президент чекає, що між трьома сторонами будуть досягнуті угоди. До того ж, він розуміє, що в травні не можуть бути проведені вибори”. На думку експерта, “Президент пішов на такий крок, щоб все-таки реалізувати ідею виборів. І якщо він пішов на поступки, а йому назустріч не піде уряд і коаліція, то може бути застосований більш жорсткий варіант - введення президентського правління”.

Разом з тим директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Малинкович вважає, що президент “намагається втекти від рішення Конституційного Суду, яке буде для нього гранично незручним”. І при цьому, вважає експерт, глава держави у новому указі “створює плутанину, ще далі виходячи за межі правового поля”.
Як зазначає Маленкович, президент посилається на статтю 90 в своєму указі і вважає, що «відтепер» президент України дістає можливість повною мірою використовувати право на розпуск парламенту. “Значить, 2 квітня у нього цього права не було, і це логічно. Стаття, на яку він посилається (п.1 ч.2 ст.90) вміщує формулювання - «коаліція впродовж місяця не сформована». Якщо Ющенко вважає, що в кінці березня ця коаліція була сформована всупереч Конституції, як він говорить, то після цього, до 2 квітня пройшов всього тиждень, а не місяць. У нього не було ніяких юридичних підстав розпускати парламент тоді. А зараз їх тим більше немає, тому що якщо парламент розпущено, то значить, у ньому немає ніякої коаліції. А якщо ж парламент вважати таким, що діє, то значить, потрібно відмовитися від указу з самого початку. І в цьому випадку теж у нього не буде місяця, тому що вже 2 квітня, до публікації першого указу, парламентська більшість погодилася повернутися в колишній формат. Відповідно цей аргумент не діє”, зазначив експерт.

Водночас голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що головна причина підписання президентом нового указу – необхідність зняти проблему з можливим негативним рішенням Конституційного Суду щодо указу від 2 квітня. Між тим Фесенко вважає, що нинішній указ президента з юридичної точки зору знімає цю проблему.

На думку ж заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, черговий указ Ющенка про розпуск ВР, як і попередній, ніким не виконуватиметься. «У принципі, поява цього документу для нас не була несподіваною, оскільки на вчорашній вечір у нас була інсайдерська інформація про те, що більшість суддів КС під час закритого засідання вирішили визнати попередній указ про розпуск парламенту неконституційним», - сказав Голобуцький. За його словами, цю інформацію мало і оточення президента. «Тому перед оголошенням вердикту КС вони вигадали таку нехитру комбінацію - визнати попередній указ таким, що втратив дію, що, у свою чергу, передбачає припинення його розгляду в суді», - додав експерт.

Голобуцький також відзначив, що указ з`явився під час відсутності в країні прем`єра Віктора Януковича і Голови Верховної Ради Олександра Мороза, а також під час початку роботи спільної групи з урегулювання конфлікту. За словами експерта, це наштовхує на думку, що «оточення Ющенко не було зацікавлене в позитивному вирішенні політичної кризи і йому все ж вдалося підштовхнути главу держави до продовження війни». На думку Голобуцького, цей указ, як і попередній документ, очевидно, неможливо буде виконати, оскільки «у Ющенка, як і місяць тому, немає легітимних механізмів його реалізації».

Лідерка БЮТ Юлія Тимошенко називає указ глави держави цілком легітимним, і розцінює його як крок на зустріч політичним силам коаліції, для того, щоб вони змогли взяти участь у дострокових виборах до парламенту. “Президент пішов назустріч провладній коаліції, оскільки вони внаслідок неорганізованості не встигли зареєструватися у ЦВК”, - сказала лідерка БЮТ. Тепер, за її словами, усі мають змогу взяти участь у дострокових виборах.

Крім того, наголосила Тимошенко, глава держави пішов назустріч коаліції і видав другий указ, в якому вказано, що повноваження ВР припиняються на основі 90 статті Конституції України. “Президент зробив все що коаліція просила і розпустив їх по 90 статті Конституції”, - сказала Тимошенко.

Цього ж тижня, 30 квітня парламентарії прийняли Постанову про одночасні перевибори президента та Верховної Ради. “За” проголосували 234 нардепа. Для проведення таких виборів депутати останнього скликання планують змінити Конституцію - але це вже у вересні. Відтак подвійні перегони мають відбутися не пізніше 9-го грудня.

Зокрема, спікер Олександр Мороз вважає, що одночасні дострокові вибори президента і парламенту відбудуться в кінці листопада – на початку грудня. "Ми приймаємо постанову, яка передбачає можливість таких виборів у кінці листопада – на початку грудня, тому що за Конституцією вибори можна провести не менше ніж через 90 днів після того як відкривається таке право", - зазначив Мороз, - "А це право відкривається внесенням відповідних змін до Конституції, які ми можемо внести за процедурою не раніше 2-7 вересня нинішнього року", - вважає спікер.

Тим часом, опозиція вже назвала постанову парламенту від 30 квітня незаконною. Лідер “Нашої України” В’ячеслав Кириленко наголосив, що всі рішення, ухвалені в понеділок в приміщенні парламенту, не мають жодної юридичної сили “оскільки з 2 квітня, відповідно до указу президента, Верховна Рада 5 скликання припинила свої повноваження”. Кириленко підкреслив, що подібні дії групи народних депутатів 5 скликання спрямовані на дестабілізацію ситуації, метою якої є приховати провальну економічну та соціальну політику колишньої правлячої коаліції та уряду Віктора Януковича.
“Парламентські вибори відбудуться, згідно з указом президента 24 червня. “Наша Україна” й інші демократичні сили перебувають у виборчому процесі, а всенародно обраний президент є гарантом того, що виборчий процес відбудеться прозоро й демократично”, - підкреслив лідер НУ.

Професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань також переконаний, що постанова ВР про одночасні вибори президента і народних депутатів - не має жодних юридичних наслідків. "Виходячи з українського законодавства, на даний момент Верховна Рада, починаючи з другого квітня є нелегітимною, принаймні до того, коли буде рішення Конституційного суду, а отже невправі приймати рішення. Своє рішення про перевибори парламентська більшість використає для подальших політичних торгів, - вважає Олексій Гарань.

Зайвою і компрометуючою дії коаліції назвав, як не дивно, відповідну постанову парламенту і народний депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл. На його думку, одночасно провести в Україні парламентські та президентські вибори юридично не можливо. На думку Чорновола, документ містив ще й потенційну загрозу коаліції, оскільки депутати доручали Кабміну профінансувати, а ЦВК забезпечити такі вибори, що суперечить логіці попередніх парламентських постанов щодо заборони таких дій. Але такі пункти вчасно виключили.

На переконання депутата, обидві сторони протистояння надто заплуталися в юридичних тенетах, тому крапку в цьому має поставити Конституційний суд. І лише після його рішення, зауважив Чорновіл, президенту та коаліції слід сідати за стіл переговорів та домовлятися про доречність проведення виборів.

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов висловив думку, що "ця постанова має не правовий, а політичний характер". Карасьов припустив, що лідерка БЮТ Юлія Тимошенко може підтримати рішення коаліції, прийняте 30 квітня. "Якщо дострокові парламентські вибори відкладатимуться, то, підготувавшись до президентських виборів, підсиливши свої політичні позиції, антикризова коаліція та Віктор Янукович зможуть піти на дострокові парламентські вибори, заручившись підтримкою Юлії Тимошенко, якій сьогодні теж необхідні дострокові вибори", - вважає Карасьов.

На думку політолога, постанову можна розцінювати як "своєрідну умову-загрозу президенту Віктору Ющенку, і умову-пропозицію Тимошенко".

Першотравневі вихідні в політичному житті України в першу чергу відзначилися звільненням президентом Ющенком суддів Конституційного Суду Сюзанни Станік та Валерія Пшеничного.
Обох служителів Феміди згідно з указами президента звільнено "за порушення присяги". Між тим, і у тому, і в іншому випадку в указах не розкривається, в чому саме полягали порушення.

Тим часом прем’єр Янукович, спікер Мороз та лідер КПУ Симоненко заявили, що президентські укази про звільнення суддів КС “штовхають Україну на шлях анархії та хаосу”. На цьому вони наголошують у своєму зверненні до народу України, ПАРЄ, Європейського Союзу, всіх міжнародних організацій та послів.

На переконання авторів звернення, президент “намагається паралізувати роботу Конституційного Суду, який лише один може врегулювати відносини між гілками влади”. Зокрема, за словами Мороза, Янковича та Симоненка, «президент реалізує антиконституційний заколот. І наступним його кроком може бути указ, яким він дасть розпорядження вивести на вулиці танки”. Вони висловили засторогу, що “дії Ющенка сьогодні стають небезпечними для держави та народу. Україні загрожує правовий безлад та громадянська війна”.

Тож Янукович, Мороз та Симоненко закликали міжнародну спільноту “негайно втрутитися у ситуацію в Україні, надіслати своїх представників, які виконали б посередницьку роль”.

В свою чергу Сюзанна Станік та Валерій Пшеничний, назвавши своє звільнення незаконним, вже звернулися до Генпрокуратури.

Таким чином криза в українській політиці лише загострюється і подолати її можна лише шляхом політико-правового компромісу

Зокрема, про це йдеться в заяві Консорціуму громадських аналітичних центрів - Центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, Центру політико-правових реформ та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. “Ми вважаємо, будь-яке рішення Конституційного Суду не дозволить подолати політичну кризу у всій її глибині, а тому оптимальним шляхом її розв’язання є обов’язковий політико-правовий компроміс, який включатиме згоду всіх політичних сил щодо необхідності проведення дострокових парламентських виборів”, - йдеться в заяві.

Консорціум громадських аналітичних центрів вважає, що основними складовими компромісу мають бути: законодавчо гарантоване забезпечення прав опозиції, а також досягнення принципової згоди, і, за можливості, ухвалення до виборів законів, що розмежовують сфери відповідальності між президентом та урядом України, першочерговими з яких є оновлений Закон „Про Кабінет Міністрів України” і Закон „Про президента України”.

В заяві Консорціуму громадських аналітичних центрів зазначається, що для уникнення перетворення існуючої кризи на перманентну, достроковим парламентським виборам має передувати: налагодження ефективного діалогу між усіма учасниками конфлікту; відновлення повноцінного функціонування Верховної Ради з метою прийняття законів, необхідних для досягнення компромісу та проведення легітимних виборів; відмова від радикальних закликів та заходів, що загострюють ситуацію, а також відмова від втягування громадян у вуличні протистояння.

Не допустити ескалації політичного конфлікту закликає Україну і Європейський Союз. На думку ЄС, для досягнення компромісу між усіма причетними до конфлікту сторонами необхідні стриманність, діалог та добра воля.

До діалогу закликав усі політичні сили в Україні й генеральний секретар Ради Європи Тері Девіс. Він, зокрема, наголосив, що РЄ не хоче бути посередником в урегулюванні кризи в нашій країні.

Литовський президент Валдас Адамкус висловив переконання, що українські політики самостійно знайдуть вихід з кризи. Він наголосив, що будь-яке втручання ззовні може допомогти лише для досягнення тимчасового перемир’я, як це було після помаранчевої революції.

Останнi матерiали на тему "Роспуск парламента":

Судьба нынешнего Парламента зависит от ЦИКа?

Конституционный суд как последняя надежда коалиции

В ожидании танков

Кто угрожает лидеру "Нашей Украины", нравится ли Ющенко Тимошенко как женщина... Ответы на эти и другие вопросы - в интервью Ющенко "Бульвару"

Останнi матерiали на тему "Судова влада":

Андрій Портнов: "І Фонд держмайна, і уряд будуть підключаться до захисту тих інвесторів, які вкладуть свої інвестиції в Одеський припортовий завод і будуть виконувати інвестиційні соціальні зобов’язання перед трудовим колективом і країною"

Валентина Семенюк: "Одеський припортовий завод активно працює, держава є його ефективним власником, чому треба так бігом його продавати?!"

Віктор Ющенко: "Я переконаний: якби сьогодні в Україні була президентська модель управління, ми були б далеко попереду"

Микола Оніщук: "Проект нової Конституції залишає в Україні змішану форму управління, парламенсько-президентську, але розводить сфери впливу і сфери відповідальності, формулюючи їх в обсязі балансів"

Україна - парламентсько-президентська республіка

Останнi матерiали на тему "Политический кризис":