|
ЄЕП: долю визначить парламент
(22 Сентября 2003 18:42)
Єдиний економічний простір створено. 19 вересня в Лівадійському палаці у Ялті президенти Росії, Білорусі, Казахстану та України підписали відповідну угоду. Леонід Кучма – із застереженнями.
Підписувати угоду про ЄЕП президенти мали за алфавітним порядком назв країн. Однак Олександр Лукашенко не захотів поставити свій підпис першим і зробив це останнім, але й перед цим довго гортав документ. Угоду підписали з єдиною - українською - поправкою — Київ вимагає, аби положення ЄЕП не суперечили українській Конституції. Леонід Кучма каже, що, підписуючи угоду, він ні хвилини не сумнівався в тому, що вона піде Україні на користь.
Припущення, що ЄЕП може стати нащадком СРСР, Путін емоційно назвав дурницею. Російський лідер наголошував, що ідея ЄЕП належить Казахстану. Але тут несподівано втрутився Лукашенко, який заявив, що насправді головний ідеолог ЄЕП — ніякий не Назарбаєв, а Володимир Володимирович Путін власною персоною. "Я как сейчас помню, он сказал: слушайте, мужики, давайте хоть что-нибудь реальное сделаем. Если все нормально пойдет, как мы договорились, то можно и ЕврАзЕС тогда распускать. Вот мы и начали…" – сказав білоруський президент.
До речі, Лукашенко виглядав найбільш невдоволеним серед президентів "четвірки". Він заявив, що практичні кроки у рамках ЄЕП Мінськ першим робити не збирається, а почекає, коли це зроблять інші.
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв сподівається, що угоду про ЄЕП країни "четвірки" ратифікують вже до кінця року, і одразу за цим розпочнеться процес уніфікації низки економічних законів. Натомість, його білоруського колегу Олександра Лукашенка непокоїть закладена з ініціативи України концепція різношвидкісної інтеграції країн-учасниць ЄЕП.
Текст підписаної угоди майже не відрізняється від того проекту, що викликав шквал критики серед українських політиків і навіть частини уряду.
ЄЕП - економічний простір, де функціонують механізми регулювання економік, що ґрунтуються на єдиних принципах і які забезпечують вільне пересування товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Першим етапом у створенні ЄЕП в угоді оголошено створення зони вільної торгівлі, вільне пересування без вилучень і обмежень. Сторони зобов’язуються впровадити єдину зовнішньоторговельну політику, узгоджену в тих обсягах і тією мірою, як це потрібно для забезпечення рівноправної конкуренції та підтримання макроекономічної стабільності. Це ж стосується і принципів впровадження податкової, грошово-кредитної і валютно-фінансової політики. Угода передбачає створення єдиного органу регулювання, якому сторони, на основі міжнародних договорів, передають частину своїх повноважень. Його рішення є обов’язкове до виконання всіма державами, учасниками ЄЕП. Кількість голосів кожної зі сторін вираховують, враховуючи її економічний потенціал. Кожна країна сама визначає рівень та швидкість інтеграції.
До угоди можуть приєднатися інші країни. До речі, вже 22 вересня президент Грузії заявив в інтерв’ю Національному радіо, що Грузія продовжує вивчати питання про можливий вступ країни до ЄЕП. "Ми не виключаємо вигідної співпраці з "четвіркою", якщо ухвалені норми не будуть протирічити внутрішнім законам Грузії, зобов’язанням перед Всесвітньою Торговою Організацією і суверенним правам", - сказав Шеварднадзе. "Рівноправна інтеграція прийнятна для наших держав, але поки що вона йде з труднощами", - сказав президент Грузії.
Сама звістка про підписання ялтинських угод український парламент не шокувала. Ніхто не сумнівався, що це станеться, особливо після того, як майже конституційна більшість - 291 “за” - підтримала ідею Єдиного економічного простору.
І саме парламент має визначити подальшу долю підписаного документа. Категорично проти ратифікації виступають праві опозиційні фракції – БЮТ та “Наша Україна”. Застереження правих базуватимуться на тому, що долучення до ЄЕП суперечить національній Конституції, передусім стосовно передачі частини суверенітету єдиному органові регулювання, а також – угодам з Євросоюзом, перед яким Україна взяла зобов’язання гармонізувати своє законодавство з європейським. Наголос у боротьбі проти ратифікації робитиметься не лише на політичному аспекті, а й на економічному.
У середовищі лівої опозиції політична доцільність об’єднання під сумнів практично не ставиться, однак і тут під час ратифікаційних дебатів спробують з’ясувати доцільність економічну. За словами Валентини Семенюк, фракція СПУ "буде вимагати реальні розрахунки витрат і поповнень до бюджету” від створення ЄЕП. “У першу чергу ми повинні бачити економічні розрахунки: що з цієї угоди буде мати кожен громадянин, що будуть мати підприємства і підприємці, особливо мене цікавить – підприємства державної форми власності, які сьогодні дають найбільший прибуток до бюджету і які мають зовнішній вихід своєї продукції, на зовнішній ринок,” – говорить Семенюк.
Хоча й схоже на те, що потрібні голоси знайдуться (їх можна знайти і у більшості), але враховуючи фактор наближення президентских виборів, дискусія, яка, безперечно, виникне в парламенті, може затягнутися надовго. А сама угода до виборів служитиме джерелом безкінечних популістських висловлювань і предметом справжніх політичних торгів.
Олена Медведєва, UATODAY.Net
Останнi матерiали на тему "ЕЭП":
Вадим Карасев: "БЮТ не помогают ни сердечки, ни харизма Юлии Владимировны"
Владимир Литвин: Нам нужна не политика политиков, а политика народа
А.Бутейко: "Я сподіваюсь, що в Україні будуть умови, за яких я зможу повернутись"
Останній дискредитований проект євро-азійської інтеграції
ЕЭП появится через пять лет. Наверное
Зачем Украине ОРИ?
|
Політика
