UAToday.net :: Віктор Ющенко про те, хто стане новим прем`єр-міністром, про помсту тим, хто його отруїв, про розмову з Ахметовим, про нову бюджетну політику та про угоду з журналістами

Цитата дня : Якщо дехто занурюється в такий бруд по самі вуха, то я, повірте, пройду максимум – це по кісточки на ногах(Арсеній Яценюк)

Космическая катастрофа послужила возникновению жизни на Земле

Коммунисты требуют оставить иностранные войска в Украине

Політика

Віктор Ющенко про те, хто стане новим прем`єр-міністром, про помсту тим, хто його отруїв, про розмову з Ахметовим, про нову бюджетну політику та про угоду з журналістами (30 Декабря 2004 14:46)

Повна стенограма розмови в ефірі "5 каналу" кандидата в Президенти Віктора Ющенко та журналістів Андрія Шевченко і Романа Скрябіна. Відверта розмова про принципи на яких буде будуватися новий уряд і відносини з бізнесом, про те, які зміни відчують прості українці, які своєю громадською позицією відстояли перемогу "померанчевих", про долю Кучми і про те, хто з "донецьких" та "луганських" залишиться при владі, а хто - ні. А також про багато інших питань, які сьогодні цікавлять українців.

Андрій ШЕВЧЕНКО. Вікторе Андрійовичу, у Вас тут у штабі таке відчуття ейфорії. Ви переконані, що – з урахуванням Верховного суду чи інших судів – це вже є остаточна Ваша перемога?

Віктор ЮЩЕНКО: "У нас немає бездумної ейфорії відносно того, що відбувається в цій країні, але досягнута велика перемога, перемога, перш за все, у тому, що більше такої України, як була, не буде. Не буде більше такого журналіста, як був до 21 листопада, я в цьому переконаний. Це стало явище масове: для двох третин журналістів пройдена унікальна школа, і тому дуже часто цей період називають, там, журналістською революцією. Чи той крок, дипломати який зробили українські за кордоном. Знаєте, півтисячі кадрових дипломатів роблять крок на підтримку опозиції. Це вже друга Україна. Чи подивіться, будь-ласка, на дії Верховного суду – ми маємо інший суд".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Все-таки по суті – чи Ви відчуваєте, що це вже крапка? Що це вже справді перемога?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Безумовно, є повне відчуття, що це перемога. Безумовно, будуть якісь зусилля, щоб там десь надкусить, щоб десь ложку дьогтю добавити, щоб десять днів ще помордувати українську націю. До цих речей, власне кажучи, не тільки я готовий, я думаю, що і вся нація".

Роман СКРИПІН. Та визначити саме момент перемоги – от що дуже важко, от коли ніби останній цвях треба вбити, так, і ми цей момент не знаємо. Ви помічаєте тих людей, які з’являються поруч з Вами. Ті люди, які зараз почали після цих всіх подій з’являтися поруч з Вами. Вам не здається, що просто біля Вас з’являються зовсім випадкові люди, які не брали участі в революції, хтось сформулював питання, що от з’являється дуже багато людей, які носили брєвно, як там, з Леніним, і отут те саме відбувається. Тобто, дійсно, наслідками революції можуть скористатись зовсім випадкові люди. Чи є випадкові люди в Вашому оточенні?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Я не буду заперечувати, що така людська слабкість не спрацьовує. Безумовно, можуть появитися чи появляються такі люди, але я переконаний, що це епізоди, які навіть не варто коментувати. Це не є те явище, яке настільки є серйозним, що може змінити обставини, дух тих людей, які творили революцію, які творили ці зміни. І тому, Ви знаєте, навіть вчора, коли ми сіли вперше за круглий стіл відносно теми формування уряду, була запропонована одна прозора публічна модель: друзі, уряд народної довіри, ми повинні формувати за прозорими принципами. Повинні бути залучені люди, які, з одної сторони, професійні, з другої сторони – чесні, з третьої сторони – патріотичні, які можуть слугувати інтересам цієї країни. Другими словами, я хочу сказати, що революція перемогла від того, що вона була публічна і вона була всенародна. Якщо ми говоримо про інші процеси, я переконаний, що вони повинні бути публічними, бо нам виділений колосальний кредит довіри. А ці небезпеки, про які Ви говорите – від них можна відмежуватися або сформувати імунітет тільки через публічні принципи, я в цьому переконаний. Щоб кожна сторона, чи з блоку Юлії Тимошенко, чи з блоку соціалістів, Аграрної партії чи будь-кого з кола наших партнерів могла запитати: слухайте, а чому ця людина сьогодні тут? Яке він відношення має до професійності, спільної справи, послідовності і таке інше. Другими словами, я думаю, що цей компонент повинен бути головним для того, щоб ми тримали ту атмосферу, яку прийняли на Майдані".

Роман СКРИПІН. Тобто Ви хочете сказати, що більше не буде підкилимної кулуарної політики в Україні?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Принаймні я хочу сказати, що це не буде моя політика".

Андрій ШЕВЧЕНКО: Як конкретно Ви збираєтесь, наприклад, визначати, хто буде прем’єр-міністром, хто відповідатиме за той чи за інший напрямок – є реальний інструмент?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Спочатку ми говоримо про принципи, тому що, якщо ми не встановимо принципи, починати з прізвища – це дуже конфліктна ситуація".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Ви їх уже озвучили, ці принципи.

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Їх уже озвучили, окрім того, вони були зафіксовані ще за декілька місяців до цього у міжфракційних угодах. Ці принципи, які дають можливість говорити про певні квоти у формуванні тих чи інших інститутів влади, центрального, місцевого урядів, державних комітетів і таке інше. Зараз ми знаходимось у тій стадії, що, можливо, деякі принципи прийдеться посилювати, добавляти якісь інші, але саме головне – круглий стіл повинний – сьогодні, до речі, друге засідання – якраз вийти на те, що це є принципи достеменні, на яких ми стоїмо і на яких ми починаємо уже формувати квадратики і заповнювати відповідними конкретними персонами".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Ви сказали – квоти. Це означає, що будуть квоти на кожну з тих політичних сил, які Вас підтримували?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Приблизно так".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Можете дати модель чи варіанти такої моделі? Як це може виглядати на практиці?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ну, наприклад, БЮТ — одну четверть відсотків формування міністерств, відомств, комітетів і голів адміністрацій".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Хто ще?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Такий принцип буде запропонований і соціалістам. Він не виписаний у такій редакції, але якраз сьогоднішні консультації повинні привести до того, що там повинно бути знайдено порозуміння у цьому контексті. І логіка побудови цього процесу приблизно є така: спочатку ми повинні сформувати ті принципи, які влаштовують коло тих політичних сил, які формували помаранчеву революцію, які формували цю перемогу: БЮТ, Партія промисловців, соціалісти, "Наша Україна". Потім, коли будуть сформовані ці принципи, тоді постає другий принцип: ми повинні у парламенті мати 250-270 голосів. Для того, щоб у парламенті формувати такий сектор підтримки, звичайно, ми для наших партнерів повинні запропонувати найбільш ефективні для керівництва місця, які б відповідали їхнім даним. І тому мова іде про те, що значний сектор державного управління — система виконавчої влади — буде якраз запропонований нашим партнерам по парламенту з метою, щоб через формування уряду у центрі і на місцях, ми вийшли до консолідації і цементування парламентської більшості".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Чи може серед цих партнерів з’явитися сила Литвина?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Безумовно, безумовно, я навіть чомусь сумніву не маю, що це є сила, наш партнер, з яким уже пройдено немало".

Роман СКРИПІН. Ви можете назвати прізвище прем’єра, тому що вчора дуже активно обговорювали прізвище Кінаха? Майбутнього прем’єра?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Я не знаю, як зараз поступити, чи варто, наприклад, називати три-чотири імена, які можуть циркулювати, хоча цей список може бути і неповний, до речі: Порошенко, Тимошенко, Кінах, Мороз, ну, можливо ще дві-три позиції, які будуть відповідати принципам консолідації парламенту, щоб через їхні імена нам вдалося сформувати більшість у парламенті, ефективну більшість, тому що якщо прем’єр на ці речі не може відповісти, то, звичайно, все решта буде складно вибудовуватися і в його роботі, і в стосунках президент-парламент-уряд, у цьому трикутнику. Звичайно, висловлюються зараз великі побажання, щоб лідер уряду не був лідером партії, щоб це не підірвало довіру всередині політичних партнерів, щоб прем’єр-міністр був відірваний від приватного бізнесу".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Ви поставили хрест на всьому цьому списку.

Роман СКРИПІН. Тому що це все – лідери партій.

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ми ще зараз не говоримо, я думаю, через декілька тижнів ви будете свідками дуже цікавого одного політичного процесу, який, можливо, приставки з багатьох людей, про яких ми з вами говорили, наприклад, приставку "лідер партії такої-то" – цей процес зніме".

Роман СКРИПІН. Тут головне питання, знаєте, можна багато питань ставити – хто буде головою Адміністрації президента і так далі, і тому подібне… Є ключові питання, це: 12 мільйонів, які підтримали Януковича, це працівники тої системи, з якою ми мали справу останні 10 років. Що буде з ними, чи є шанс у цих людей говорити з Вами, в кого є шанс, власне, Ваше ставлення до Кучми?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ви знаєте, мені здається, ми зараз трошки зациклились на тому, що от є 12 мільйонів – ці 12 мільйонів завжди були, до речі. І в 94-му році, і в 99-му році, і не тільки в Україні, вони є в Німеччині, Франції. Закінчуються вибори, одна громада, одна частина громади підтримує одного кандидата, як правило, це в районі 49%, друга громада – як правило, це в районі 51% - підтримує другого кандидата. Ви знаєте, це не той шрам на тілі суспільства, про який треба говорити, що це та тягота, яка довго буде давати ознаки. Я переконаний, що в українському варіанті, чому актуальність цього питання формується – тому що… я буду відверто говорити, не хочу я вживати прізвища, але, можливо, в деяких прикладах треба їх вживати. Коли одна сторона відчула поразку, тому що в чесному бою, на чесних принципах Янукович з його світоглядом, з його мораллю, з його чеснотами, я переконаний, що завтрашній демократичний день він ніколи не міг виграти. Ніколи не міг виграти.

Це наскільки для мене очевидно, що я б не хотів би коментувати навіть причини – чому. Я не хочу починати там з президента із таким минулим, я не хочу говорити про солдата, який буде складати присягу, я не хочу говорити про портрет у школі, де дітки, будуть сприймати, це як прекрасний життєвий шлях, який треба, щоб українські діти пройшли і я буду молить Бога, щоб мої діти цей шлях не пройшли, наприклад. Я не хочу персонально дуже говорити, тому…щоб не нанести, там, моральну шкоду моєму опоненту. Але я можу дати оцінку, що сьогодні, коли та сторона почала програвати – вона почала із шухляди старої діставати теми, які можуть спрацювати егоїстично на певну частину людей, бо для них було треба на тандемі залишитися і для цього треба піднімати вже не теми дискусій, які цікавлять цих людей, а витягувати, що – ага, знаєте, якщо він виграє, то тут появляється тема сепаратизму, тому що я начебто несу такі цінності, які суперечать моралі чи світогляду людей, які живуть у Луганську.

Мені трудно сказати, ви знаєте, в чому різниця людей, які живуть у Вінниці і в чому… тих людей, які живуть у Луганську. По основних питаннях – гуманітарних, соціальних там чи економічних, духовних, моральних – я не бачу цієї різниці, і цієї різниці немає. І проблеми історії не є такими гирями, які б робили цих людей різними. Але влада спекулятивно достає ті речі, які давно померли, тільки для того, щоб зафіксувати своє місце на політичній карті України. І тому лише про це можна говорити сьогодні. А це дуже легко лікується.

Якщо тема сепаратизму піднята – є Конституція України, є закон, є Генеральна прокуратура, є генеральний прокурор. Друзі, навчіться відповідати перед законом. Чи це Кушнарьов, чи це недоторканний глава адміністрації Донецька чи Луганська – от привчіться відповідати по закону за ті, я б сказав би, злодіяння, які ви зробили до цієї нації, коли ви піддали сумніву державний устрій і вагу сили Конституції. Це дуже легко лікується, і тому на громадському рівні я переконаний, що немає проблем ні у влади, ні у стосунках між різними частинами України. Відкриються засоби масової інформації, мій уряд і я особисто, звичайно, більше уваги приділимо і Криму, і Луганську, Донецьку, Харкову. Прямий діалог – давайте ми обсудимо всі питання, які турбують тих людей. Я переконаний, що наша позиція, якщо вона буде їм доведена без купюр – вона буде сприйнята, вона буде сприйнята. По відношенню до Кучми – я відверто скажу, що я не очікував такої слабкої незрозумілої поведінки в останні вирішальні тижні для моєї нації".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Янукович те саме каже про нього.

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Я як громадянин відчув одне у цей період – у цій країні нема гаранта. Країна пішла самопливом. Парламент приймає рішення політичне про відставку уряду, глава уряду каже: "Я не піду у відставку". Просто не піду. Збирає там на київських пагорбах засідання уряду, якогось уряду. Знаєте, це якась фата-моргана. Це другий світ, у якому навіть в українській реальності ти не звик жити. І у цей момент ми не відчули, що є президент, який може підписати заяву про відставку, який у цей складний момент може не потребувати від міліції не три дні пиячити по перемозі Януковича, а виконувати свої аполітичні функції.

Поведінка, яка виникла в регіонах і цей сепаратизм – я переконаний, що це з благословення президента. Я добре знаю Євгена Кушнарьова. Це не така смілива людина, і особливо в політиці, щоб він міг пропонувати українському суспільстві такі версії державного ладу. Те саме можна говорити і про представників влади Донецька, Луганська – це люди, які без узгодженого кроку і благословення таких речей би ніколи не зробили. Все це рани, все це біль для суспільства. Я переконаний, що потрібний час суспільству, щоб воно вилікувалося від всього, що було зроблено від бездіяльності президента і влади в останні тижні, можливо, місяці".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Чи відчуваєте Ви в собі достатньо сил для того, щоб відмовитися від послуг тих людей, які скомпрометовані співпрацею з цією владою. Наприклад, чи відчуваєте Ви сили, щоб поміняти всіх 25 губернаторів?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Безумовно. Принцип, про який ми говорили у своєму колі робочої групи, заключається в тому, що суспільство повинно побачити нові обличчя. Це фундаментальне правило, особливо, знаєте, мова іде про перших керівників, тому що залишитися на старому – це обривати людські надії, які вони формували і на київському, і на всіх інших майданах. Тому це правило, яке буде, безумовно, виконуватись".

Роман СКРИПІН. Ви говорили про Кучму там, уточнювати, я не знаю, сенс є чи немає, все ж таки «короля грає світа», і говорили, що Ваша команда, можливо, ви особисто, мали якісь перемовини з Пінчуком і Ахметовим. Чи були якісь домовленості з цими людьми, оскільки риторика, скажімо, Ахметова – вона круто змінилась в останньому інтерв’ю?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "В мене були зустрічі. В мене були зустрічі із Ринатом Ахметовим, в рамках круглого столу – із Януковичем. В рамках круглого столу, коли в нас формувалися зустрічі, паралельно в тому числі з Кучмою була зустріч, на цій зустрічі присутній був Володимир Михайлович Литвин, Іван Степанович Плющ. На закінчення зустрічі, коли її вже там офіційна частина закінчилась, в мене була зустріч і перемовка із Пінчуком".

Роман СКРИПІН. І ці зустрічі поміняли їхнє ставлення? Ви щось обіцяли, можливо?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Що обіцяти? Ми говорили про те, що… я можу частину повторити тих речей, які циркулювали у діалозі... вони, можливо, будуть здаватися риторичними якимись, але для нас вони важливі. Позиція перша: ми добре розуміємо, що новій команді треба дуже вдало пройти між двома небезпеками: з одної сторони, не допустить, щоб команда пішла в репресії, політичні репресії, щоб, знаєте, ні в кого не появилась радість від крові. З другої сторони, є друга небезпека – як щоб стара команда, старі імена, і про те, що ми говорили там – старі образи, чи в центрі, чи на містах, але це провідні чи регіональні, чи центральні політики – щоб вони не долучені були до формування нової політики. Мова йде, дійсно, про зміну команди. Не зміну тих людей, які творять, там, системні дії, які там працюють і не один рік і не при одному главі адміністрації. Там знаходяться, я переконаний, маса персоналій, тому що зробити вишкол для одного державного службовця – це не питання одного року. Ви знаєте, навіть у світі гордяться тим, що є родини, які від батька до сина і діда ідуть державною службою і це…от, це дуже складна фахова робота.

Мова йде якраз про вище керівництво, щоб пройти цю небезпеку, і не розтворитися, і не мати метастази від попередньої системи через присутніх цих людей, щоб не формувалася вплив і патологія на нову політику. Це перша позиція. Друга позиція – ми отримуємо країну з деякими полярними позиціями не від того, що вони природно полярні, а від того, що це те соло, яке грала ця влада, і вона формувала це протиріччя, і тому це стосується як політичного зрізу, політичної частини, це стосується і бізнесу, тому другий принцип, друге завдання – нам треба запропонувати принципи консолідації політичної еліти, бізнесу, щоб ми навколо ключових цінностей згуртувались. Якщо ми говоримо про бізнес – я можу повторити, що мене й мою команду не цікавить 93-й рік там чи 94-й, п’ятий, шостий. Я знаю, що сьогодні 98% українського бізнесу відбулося у рамках того законодавства, яке було горбате, криве, таке, як воно було. 98% сьогодні бізнесу дають робочі місця, платять податки і вимагають від держави одного – щоб вона їх захистила відповідно до закону. Не зробила якісь там зонтики податкової адміністрації, СБУ, міліції чи Адміністрації президента, а щоб був закон – це єдиний зонтик, який вони вимагають, щоб вони були рівні. І тому тут дуже важливий принцип: до 26-го числа я знаю, в якій країні я жив, які відбувалися процеси і фінансові, і майнові, і таке інше. Велика помилка була розпочати ревізію, велика.

Велика помилка була лексикон збагатити націоналізацією, реприватизацією чи чимось подібним. Це речі, які посіють колосальну смуту, і саме головне – замість політики поданої руки держава з бізнесом отримує зворотню політику, конфронтацію. Сьогодні 55% бізнесу працює в тіні. Вони руку не подали державі, вони не подали владі. Є різні причини, є кримінали, які ніколи не будуть працювати в світлій економіці, є чесний бізнес, який поволі, знаєте, при таких податках, які збереглись від 33-го року, працювати в світлій економіці в Україні, у полі, яке тебе юридично не захищає, дуже важко. Держава повинна свої висновки зробить, бізнес повинен свої висновки. І саме головне – подать один одному руку.

Держава зобов’язується не робити відповідних ревізій, бо це шкода буде суспільству, громаді, динаміці нашій також. Але з другої сторони бізнес повинен признати: з 26-го грудня ми розпочинаємо новий відлік, нові принципи, нові правила. В тому числі і формування національного бюджету.

Знаєте, мені соромно – на 14-му році ми робимо дефіцит бюджету, який найбільше є за 5-7 останніх років, при таких економічних темпах. От давайте один одного запитаємо – що відбувається в цій країні? Це ж унікальна ситуація – говорити не просто про бездефіцитний бюджет, а, можливо, в цей час треба копити резерви, які можуть слугувати нації через 3-4 роки, коли зміняться обставини на макроринку. Другими словами, це принципи, які надзвичайно важливі зараз, і їх якомога скоріше треба обговорити із національним бізнесом і відповідно зафіксувати".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Це Ви адресували Пінчуку і Ахметову?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Це одна із позицій".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Що говорити далі про те, що зміниться в країні? Є такий приклад, можливо, суперечливий – Саакашвілі, який дуже чітко сформулював пріоритети свого президентства, коли ставав президентом. Він говорив – членство в ЄС, НАТО, територіальна цілісність і боротьба з корупцією, повернення тіньових грошей. Чи можете Ви зараз сформулювати ті пріоритети, якими Ви будете керуватися?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Для України є актуальними ряд речей, із яких Ви говорили, які Михайло Саакашвілі оприлюднив як основні принципи і пріоритети своєї політики. Я на перше місце в Україні поставив би тему боротьби з корупцією. Це тема, яка глибоко пронизала органи влади, фінанси, фіскальну систему власності і таке інше. Це удавка, яка сьогодні унеможливлює рух нації до лінії прогресу. Це позиція перша. Позиція друга: ми хочемо показати, що соціальні пріоритети, про які дуже багато говорилося в останні роки, в рамках політики одного року можуть бути досяжні. Тому радикальна зміна соціальної політики і забезпечення її відчуття кожним громадянином, я б сказав би це пріоритет номер два.

Це різні соціальні програми, заробіток і пенсії. Ми говоримо зараз про соціальне обличчя бюджету з одною метою: люди повинні повірить в цей процес. Що вони не завтра можуть жити краще. Віра - це дуже важливий компонент розбудови завтрашнього дня. От я хочу, щоб та надія, яка була покладена на десятках майданів, трансформувалася хоча б в систему маленьких перемог, коли щокварталу вони бачать, що їхнє життя може змінитися. І тому, коли ми на травень місяць будемо подавати концепції бюджету 2005 року, на березень місяць, ви там побачите один дуже цікавий підхід, мета якого - на одному аркуші паперу показати людям, з чим вони повинні пов’язувати 2005 рік соціально, що доходить до їхніх кишень, як це побачив учасник війни, пенсіонер, солдат, той хто працює на виробництві, селянин і таке інше. Це 10-12 ознак, які будуть ключовими для 2005 року.

Третє. Це питання, які відносяться до міжнародної політики. Я б сказав би, поряд, поряд із темою європейської інтеграції, яка є стратегічною темою для мого кабінету, я б поставив би питання модернізації стосунків з Росією. Нам не треба, знаєте, керуватися політикою крайностей. Нам треба зрозуміти, що на Захід можна іти тоді, коли ти нормалізував ключові стосунки із своїми сусідами. Я переконаний, що Європа ніколи не прийме будь-кого з чемоданом нових проблем. І це треба розуміти, що це завдання наше, а не чиєсь.

Тому я б засвідчив, що стратегічною метою України – це є європейська інтеграція, яка розбивається на 3-4 сходинки чіткі і ясні, які легко інтерпретуються в часі. Це отримання статусу країни з ринковою економікою, це членство у Світовій організації торгівлі, це створення режиму вільної економічної зони з країнами Європейського Союзу, це початок переговорного процесу відносно вступу України в Європейський Союз. Спочатку як асоційованого члена, а потім повного члена. Це чотири таких сходинки, які будуть предметом моїх переговорів, переговорів з Європейським Союзом і країнами-членами Європейського Союзу. З другої сторони ми говоримо про Росію, східний вектор нашої політики. Це наш вічний сусід, з яким у нас повинні бути прекрасні дружні стосунки. Те, що сьогодні відбувається, усі ми розуміємо, що приходить час формування зовнішньої політики і особливо двосторонніх стосунків і особливо з Росією на публічній прозорій основі".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Що ви скажете Путіну, коли він до вас подзвонить, щоб привітати з перемогою?

Роман СКРИПІН. А що, ще не дзвонив?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ні, Володимир Володимирович поки ще не дзвонив. Я думаю, що він очікує офіційних кінцевих підсумків. Я знаю, що така розмова відбудеться. Я знаю, що достатньо буде одної або декілька зустрічей, щоб були перегорнуті ті проблемні сторінки, які існували у двосторонніх стосунках багато років".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Що в йому скажете?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Я подякую за щире привітання. Я запропоную нове меню, нову тематику для проведення наших двосторонніх переговорів по всіх сферах, які можуть творити перспективу для двостороннього розвитку. Багато чого за останні роки у цих відносинах відбулося кулуарного, яке важко коментувати. Сьогодні ви можете запитати навіть у фахівців, що відбувається в енергетичній програмі України, що відбувається з українським транзитом. І вам скажуть, що вони не володіють цим питанням. Що відбувається в монетизації платежів, гарантії транзиту, обслуговування зобов’язань по платежах України в сторону Росії. У виконанні цього графіку, я думаю, що дуже…дуже виникло багато питань. Наприклад у цій частині, в економічній, в торговій, в митній, в фіскальній. Ми не прийшли ще до згоди уніфікації фіскальної політики. Працює принцип подвійного оподаткування, особливо на групу енергоносіїв. Другими словами є дуже багато таких гребель, які значно звужують ті очевидні можливості, які в нас сьогодні є".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Що буде зі змінами до Конституції, з політичною реформою? Чи будете ви цю ситуацію, яка є зараз, відігравати якимось чином назад чи в інший бік, чи буде збережений статус-кво?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Чесно кажучи, я найменше би хотів обговорювати це питання. На мій погляд воно не є зараз таки на повістці дня, щоб або в сторону його поставить, або обійти".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Я запитаю інше. Чи не вважаєте Ви, що було помилкою йти на пакетне голосування включно з цією політичною реформою?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Категорично я підтверджую, що то був, то було єдино вірне рішення, і це голосування було абсолютно виправдане. Душа моя чула, що такою дорогою треба йти. Тепер, що відбулося після того? Після того відбулося одна традиційна прикрість. Після того, як вся фракція "Регіонів", як вся фракція СДПУ(о) голосувала за пакет, в тому числі про закон зміни, доповнень про закони вибори 26 грудня, через декілька днів ця фракція відмовляється від концепції пакету і вносить в парламент зміни до закону, які провалюються. Вони набрали 208 голосів. Але перед постановкою цього питання і на узгоджувальній раді, і в залі Верховної Ради ми попередили: якщо сторона осмислено вертається до ревізії пакету, ми переконані, що появиться дуже багато народних депутатів, щоб зробити ревізію з іншої сторони цього пакету".

Андрій ШЕВЧЕНКО. І це вже сталося.

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "4180 мається на увазі. Я вже не буду говорить про рішення Конституційного Суду, який, добавив масла в вогонь. Але тут його позиція була не першою, тут позиція була парламенту… ініціатива "Регіонів" розірвати пакет. І їм це удалося. І тому зараз я можу лише одне сказати, що і на узгоджувальній раді, і при проведенні консультацій з фракціями парламенту я був свідком того, як, наприклад, фракція "Центр" послідовно, з першого дня твердо стояли на позиції не допустити функції передачі загального нагляду в прокуратурі. Другими словами, не скотитися в 32-ий рік. Це їхня позиція, за яку вони ніколи не голосували. І ця позиція була стабільною. Я не переконаний, що через 2-3 тижні ця команда формалізує цю позицію відносно цієї точки зору. Чи мова йде про імперативний мандат, я знаю, що позафракційні, позафракційні, я проводив вже консультацію з ними тут в офісі штабу, до виборів правда це було, які попереджали, що та позиція, яка ними давно була зафіксована відносно недопустимості імперативного мандату у положеннях Конституції, вона залишається в силі і вона для них є суперактуальною".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Тобто після того, як пакет розірваний, до політреформи питання є?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Я думаю, що це вже питання політичних переговорів, політичних дебатів і політичної позиції в рамках нової більшості парламенту".

Роман СКРИПІН. Питання дуже просте. Можливо, несподіване, можливо, Ви знаєте відповідь. Де буде адміністрація президента України? На Банковій чи якесь інше місце?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Є дві відповіді. Одна реальна, друга з області фантастики. Реальна, якщо ми добре розуміємо, які рішення приймалися у тій Адміністрації президента, у тих коридорах, у тих кабінетах, де, з одної сторони, там сиділи… в хорошому значенні, можливо, навіть легендарні люди у свої часи. Але заходить комусь працювати у приміщенні, де працював Бокай чи Медведчук, наприклад, та деякі інші персони. Я не хочу підніматися вище. Не є кращим комфортом. І тому перша така реакція тілесна, звичайно Адміністрація президента не повинна знаходитися у цьому приміщенні. Його вже не висвітиш. Або там дуже багато треба святої води накрапити на стіни, щоб відкаятися. І тому бажано, щоб ми подумали про новий адміністративний план розміщення. Було б добре, якби він відповідав тому, що і Верховна Рада, і уряд, і президент знаходилися десь оригінально близько.

Роман СКРИПІН. Ви говорите про Маріїнський палац?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ні, я не говорю про Маріїнський палац. Я говорю про систему адміністративних розміщень, яка б представляла більш так чітко систему національної влади.

Андрій ШЕВЧЕНКО. Можливо ще стадіон "Динамо"?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ні є версія, поки до неї ще не докотилися, але ви десь наближаєтеся, от. Це один роздум. Другий роздум… ви знаєте, і є не так багато часу, щоб займатися ремонтами, переїздами. Я знаю, що з першого дня треба творити нову працю, нову абсолютно. І я боюся, що для цих міркувань просто місця не буде, після того як відбудеться інавгурація. І кожен день треба формувати цілу серію рішень для країни. Тому можливо це залишиться тільки роздумами і мріями".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Після отруєння, після цих кліпів про громадянську війну, після фальсифікацій на виборах чи є у вас люди, яким ви не пробачите?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Можливо, в мене зараз нехороша така відповідь буде, але, ви знаєте, ті муки, які я пережив за останні наприклад сто днів, муки, які дуже дорого далися для мене і для тих людей, які біля мене. Але я вам скажу, що вони не принесли якогось нового відчуття зла. В мене не потекла кров там з зубів, в мене, в мене яд не пішов із рота, в мене… Зараз, навіть коли чую там від представників силових структур, прокуратури як це все відбувалося і яка імовірність такого і такого процесу, які там фігуранти є у цій справі. І насправді мова йде про 3-4 чоловік, які причетні до цієї справи.

Андрій ШЕВЧЕНКО. І ви вже знаєте хто вас отруїв?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Для себе я знаю. Але з іншої сторони, ви знаєте, чи то вже якось воно перекипіло, чи то відійшло. В мене нема такого почуття потреби зараз формувати помсту. Є бажання, щоб ці люди відповіли по закону, і не більше".

Андрій ШЕВЧЕНКО. Чи говорили ви зі своєю мамою після виборів?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Говорив. На жаль, вона в лікарні, і ми так домовилися, що із палати забрали... там нема ні телевізора, ні радіо, щоб мама не чула про всі ці події, які відбуваються. Ви знаєте, у неї підхід простий. Вона не опікується якимись там щаблями влади. Вона не опікується тим, чи син буде тим чи буде тим. Вона знає хто її син. Я думаю, що більше її на цьому світі ніхто мене не знає, бо разом із батьком вони вклали скільки в моє тіло і мою душу, що вони мають право говорити так і думати про мене, про моє місце і про моє майбутнє. Вона молиться тільки про одне – щоб ти був здоровим. Це перша і фінальна тема, а потім тут ще купа дітей зайде до неї, і почнуть її там з різних сторін смикати – те цілує, те тягне, те плаче, те там виноград просить із ї столу, щоб закусить – ото я бачу, що мама як на перині, мама як на хмарках відпочиває. Оце для неї блаженство. І сама фантастична любов – я її теж у цьому розумію, я всіх дітей люблю. Навіть чи мова за своїх, там, чи чужих, десь там на вулиці побачиш, як там мама чи тато несе дрібноту таку, і його хочеться якось притиснути. А до своїх ти… до своїх ти більше. І от дивишся на цього дрібного Тараса, 290 днів йому, і кожний рух – це дивина, кожний рух дивує, тому що через п’ять років це вже не буде дивиною. Я дивлюсь, як мама дивиться на Тараса – це такі ліки, які ще медицина не придумала, і до неї приходиш – перше запитання: Вітя, ти з Тарасом? Таке враження, як без Тараса, то повертайся і йди".

Роман СКРИПІН. Як здоров’я Ваше, тому що чуток дуже багато…

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ну, якщо відверто говорити – я в такому стані, який забезпечує мою працездатність, активний спосіб життя і, ви знаєте, я по натурі себе не можу відключить, щоб я десь там пасивно себе вів у чомусь, щоб я десь там на піску чи на гальці лежав і на небо дивився – це не мій спосіб життя. Але якщо, знаєте, бути чесним, той удар, який я переніс – це нелегка справа, тому що болі, болі, які є – це болі, з якими…я живу, про їх ніхто не знає, і я не хотів би, щоб про їх знали. Я справлюся і із цім, і з іншим. Бажання таке – не дай Бог, щоб хтось або творив таке, або попадав в таку ситуацію, боронь Боже.

Андрій ШЕВЧЕНКО. Про журналістику, і це буде останнє запитання.

Роман СКРИПІН. Знаєте, ці досягнення, які ми маємо, більш-менш свободу преси, ці журналісти свято переконані, що це буде поглиблюватись. Які зараз з вашого боку гарантії журналістам, що в нас буде свобода четвертої влади, що в нас ніколи не повернеться цензура, що в нас не буде помаранчевої цензури або спокуси якоїсь у влади керувати в ручному режимі засобами масової інформації?

ВІКТОР ЮЩЕНКО: "Ми хочемо дибитися того, що в Україні буде демократична публічна влада. Що це означає? Я переконаний, що своє змагання і світове, як воно там парадоксально не звучить, Україна може виграти тільки з незалежними журналістами. Тільки. Я як людина відверто вам скажу, я мало потребую коментарів, але я, як і дві третини людей, потребую інформацію. Дайте інформацію своєчасну, повну і об’єктивну, і я, як і абсолютна більшість громадян, можу формувати свої вчинки, логіку дій.

Мені щось нагадує проблема чесної журналістики, коли на базарі, ви знаєте, продають різні фрукти, на другу шальку кладуть 200-грамову гирьку – це чесна преса, коли продається по еквіваленту, відбувається діалог. Нечесна – це коли перед цим ще ваги настроюють на 3-4 поділки в другу сторону, щоб цей довідок вигравав той, хто творить цей продаж, творить цю операцію.

Я переконаний, що якщо в країни не буде чесної журналістики – вона не виграє міжнародні змагання у самому широкому спектрі і значенні цього слова, починаючи від демократичних свобод і закінчуючи економічною реальністю. Преса вчить нас змагатися, преса дає змогу виділити дуже хороше від кращого. Через це формується вибір на більш конкурентну лінію і в політиці, і на ринку, і в фінансах. Тому я б сказав би, можливо, могли оце…отак, занадто десь зайшов з точки зору таких макропорівнянь, але я переконаний, що якби журналісти всі усвідомили цю унікальну місію, яку вони творять для суспільства, ми б багато яких ревізій зробили у поведінки преси навіть за останні роки.

Якби в журналіста було оте відчуття особистого сумління служінню своїй унікальній професії, унікальній. Тому що, на кінчику вашого пера знаходиться реальна об’єктивність, але з неї можна зробити монополію, і я розумію, чому до преси завжди відношення таке – це те, що тут близько не можеш обійняти. Якщо ти дуже далеко – це погано, але якщо ти дуже близько – це теж погано. Тому що, безумовно, ти, як і всі, ти не є досконалий. У тебе є ті риси, які треба удосконалювати або відмітати. Перший, хто це може бачити – це преса, і якщо тебе не тримає, знаєте, в житті один якір, що ти відчуваєш потребу самовдосконалення – ти будеш другом преси. Якщо в тебе тільки появилася нотка того, що ти – сама досконалість, що Бог тут рядом сидить, тебе, може, трошки навіть нижчий від тебе, що все тобі зрозуміло, що ти є суть правди і таке інше, я думаю, що це перший день кончини цієї людини як політика".

Роман СКРИПІН. Уточнення, так, стосовно гарантій, можливо, Вам… тільки що в голову прийшло, не домашня заготовка, можливо, якусь публічну угоду журналістам укласти, що от я обіцяю з вами вчинити так от, я не буду тиснути, обіцяю, що ніхто з моєї команди не буде тиснути. Журналісти, з іншого боку, підписуються під тим, що вони не застосовуватимуть, там, чорних, брудни

Останнi матерiали на тему "Выборы президента":

Обзор главных событий дня

Хто має найбільші шанси стати Президентом України?

Українці відчувають наближення політичної кризи і готові брати участь в виборах

Полюбить себя в Ющенко

Юлия Тимошенко — в эфире телеканала “Украина” (полная версия)

Юрій Андрухович: “Якщо нам заздрять у Швейцарії, то ми вже досить багато в цьому світі змінили”

Руслана: свято демократії ми будемо відмічати на Майдані, із зірками Євробачення

Русский медведь и украинские апельсины

Янукович и Буш потратили приблизительно одинаковые суммы на выборы

Голова ЦВК Сергій Ківалов: Для спокойствия граждан, которые вышли на улицу, председатель Центральной избирательной комиссии готов пойти в отставку

Останнi матерiали на тему "Президент В.Ющенко":