|
Турчинов: "Під час перевірки з’ясовується, що людина, наприклад, в розшуку знаходиться, а їй там довірили районну чи обласну адміністрацію"
(25 Марта 2005 13:46)
Голова Служби безпеки України Олександр Турчинов в ефірі УТ-1 прокоментував події в Киргизстані, розповів, що чекає на українську Службу безпеки в найближчьому майбуньому та дав свою оцінку сиуації що склалася навколо висадки російських вояків на узбережжя Криму.
Юрій ТОРОПЧИНОВ: А у нас у студії гість – голова Служби безпеки України Олександр Турчинов. Доброго вечора. Отже, події у Казахстані. Як би Ви могли прокоментувати? З одного боку як глава Служби безпеки, з іншого боку – як політик.
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Я не знаю, як події в Казахстані, а от в Киргизстані…"
Юрій ТОРОПЧИНОВ: В Киргизстані. Я перепрошую.
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "В Киргизстані, Ви знаєте, дійсно драматично і цікаво розвиваються події. І, Ви знаєте, я згадую події кінця минулого року, коли оточення Кучми спробувало також силовим шляхом протидіяти революції, то аналогічні силові сценарії могли розвиватись і в Україні. Не можна протистояти народу. І будь-який режим, коли народ повстає, приречений. Що ми і бачимо сьогодні в Киргизстані".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: І до інших тем, до тем більш радісних. Завтра Служба безпеки відзначає своє професійне свято, її працівники. І я Вас, принагідно, вітаю з прийдешнім днем Служби безпеки. І традиційно, напередодні підбиваються підсумки, робляться якісь прогнози на майбутнє. Що вдалося зробити за цей короткий термін, що ви керуєте Службою безпеки? І що ще слід змінити в майбутньому?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Ну, Ви знаєте, дійсно проміжок часу дуже невеличкий, але ж вже за цей час Служба безпеки показала, що вона дійсно дієздатна і може давати конкретні результати. Зокрема, за ініціативою уряду, розроблена програма "Контрабанда стоп", де домінуючу роль відіграє Служба безпеки. І разом з митниками ми сьогодні досягли того, що в декілька разів збільшились надходження від митниць. І дійсно, ну, я не можу сказати, що її сьогодні не існує, але вона ж значно зменшена і я переконаний, що така робота призведе до того, що в Україні буде відсутня контрабанда, яка ще в минулому році, в позаминулому році набула такого тотального, небезпечного для економіки держави змісту. Я хочу також сказати, що одним із важливих напрямків для нас саме це, я вважаю, є серйозний крок до демократизації такого інституту, як Служба безпеки. Є повернення до правового поля. І для нас принципово сьогодні, що Служба безпеки працює виключно в правовому полі, виключно в межах Конституції. Це дуже важливо для того, щоб, все ж таки, і повагу, і повернути авторитет Служби безпеки в Україні".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Ви самі сказали, що загрожує, насамперед, Україні, ну, з економічного боку. Тобто і в цьому напрямі працює Служба безпеки. А чи Вам не здається, що нова влада, яка різко взяла курс на реприватизацію, що це саме може становити небезпеку і це, врешті, приведе до економічного колапсу?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Ну, я не можу сказати, що нова влада взяла курс на реприватизацію. Мені здається, що коли ми говоримо за урядову політику, то все ж таки, це політика на соціальну-економічну стабілізацію, на соціально-економічний розвиток. І безумовно, коли в країні замість приватизації, фактично відбувалось пограбування державної, народної власності, то обійтись без процесів, пов’язаних з реприватизацією, ну, мабуть, неможливо. Тоді можна погодитись, що можна чинити злочин і це, мабуть, буде індульгенція для злочинів в майбутньому. Саме тому питання це, безумовно, стоїть на порядку денному. Але ж це не є політикою уряду. Я вважаю, що політика уряду – це є соціальна справедливість, це є економічний розвиток. Що стосується цього питання, то коли воно буде розвиватися в правовій площині, коли питання реприватизації не буде вирішуватись через політичну площину, а виключно в межах закону, тобто через судові рішення. Коли доведено, що були порушення, коли доведено, що це не була приватизація, то, безумовно, відповідно до цих рішень, власність повинна повертатись державі. Тому я вважаю, що термін реприватизації тут не зовсім доречний, тому що коли не було приватизації, то не може бути і реприватизації. Тобто, головне, щоб це відбувалось в правовій площині і питання тоді власності не буде викликати ні у кого ні питань, ні проблем, ні, тим паче, як Ви кажете, економічного колапсу".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Зараз іде активна підготовка змін до бюджету. Ну, а Ваша організація, по суті, бюджетна. Ви сподіваєтеся на збільшення видатків на безпеку? Особливо в кадровому контексті. Скільки взагалі має отримувати рядовий пересічний працівник СБУ? І скільки має отримувати керівник цієї служби для того, щоб це була дійсно Служба безпеки держави?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Ви знаєте, це питання достатньо і складне, і просте одночасно. Я не знаю жодного бюджету в жодній країні, який був би, знаєте, такий, що задовольняє всіх. Завжди грошей не вистачає і в більш розвинутих країнах. І, безумовно, їх не вистачає і на питання безпеки. Про що тоді говорити, коли Україна тільки-тільки почала виходити з тих кризових явищ, які практично в нас були перманентними. Але ж я можу сказати, що даже в цих складних умовах уряд не тільки планує підвищити соціальні виплати, які стосуються пенсіонерів, які стосуються мінімальних зарплат, уряд значну частину коштів передає і на бюджетну сферу, зокрема, і на силові структури. Цього недостатньо. Але ж понад 200 мільйонів додатково повинна отримати Служба безпеки для того, щоб можна було підвищити поточну зарплатню. Безумовно, сьогодні зарплата офіцера безпеки не може порівнюватись, скажімо, з аналогами ні європейськими, ні, тим паче, американськими, але ж головне – тенденція. І я вірю, що завдяки позиції президента, завдяки позиції уряду все ж таки ми вийдемо на європейські стандарти не тільки в питаннях демократії, але і в питаннях матеріально-технічної забезпеченості і силових структур в тому числі".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Отже, в Україні вже вчетверте спробують створювати НБР, Національне бюро розслідування. Як Ви вважаєте, чи потрібен Україні аналог американського ФБР і, ось, які функції він має на себе взяти?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Ви знаєте, сьогодні багато говориться про реформування силових структур. І, безумовно, Служба безпеки не може стояти осторонь від цього процесу, цього питання. Ми дуже багато сьогодні вивчаємо матеріалів, які пов’язані з діяльністю силових структур в інших державах. Зокрема, в Сполучених Штатах, європейських державах. І Ви знаєте, жодної країни нема, де були б аналогічні силові структури, де б були спеціальні підрозділи, які виконуються свої функції. Тобто всі країни йдуть своїм шляхом. Є історичні фактори, є проблеми зовнішньої, внутрішньої безпеки і кожна країна це вирішує так, як зручно їй. Тому важко говорити про якісь аналоги. Не можна когось копіювати, тому що завжди це буде більше схоже на пародію. Що стосується проблеми Національного бюро розслідування. Ну, назва може бути будь-яка. Просто, дійсно в 90-х роках така назва з… калька з ФБР, НБР була використана. І до такої назви звикли, хоча, як правильно розповідали в сюжеті, такої структури тоді так і не виникло. Ви знаєте, сьогодні треба говорити не про назву, не про те, кому вона повинна слугувати, а, в першу чергу, які завдання вона повинна виконувати. І тоді уже можна виходити і на законодавчі акти і на укази президента, і так далі, і так далі…
Я хочу задати питання і вам і телеглядачам – у нас не вистачає поліцейських структур в країні? У нас не вистачає силових структур? Мабуть, вистачає. Інше питання – потрібна ще одна структура? Потрібна, але ж не поліцейська. Я не можу погодитися з своїм старим знайомим Стретовичем, народним депутатом України, який говорить – ну от, досудове слідство – це рутіна, а от нам потрібні яскраві речі. Ви знаєте, яскраві речі для піару, може вони і цікаві. Але ж от якраз і рутінної роботи нам і не вистачає. Чому? Тому що дійсно сьогодні досудове слідство є саме тим вузьким містом взагалі в системі захисту права людини, в тому числі у боротьбі з серйозними злочинами, в тому числі з такими злочинами, як корупція. Чому? Тому що раніше взагалі країна не орієнтувалася на досудове слідство. Фактично брали тих, хто не завжди був винуватий. Брали за політичну нелояльність, брали за якісь інші проблемні речі, боролися з економічними конкурентами, з політичними конкурентами. А навіщо було проводити досудове слідство, коли суд і так приймав би рішення, яке було в той час політично доцільне? Ми не можемо йти цим шляхом. Нам дійсно потрібне професійно, незалежне, я підкреслюю, досудове слідство, якого сьогодні фактично не існує в Україні. Відповідно до Конституції прокуратура повинна була віддати слідство ще десь 3 роки тому. Цього не відбулось. Ну прийшов час нам виконати свої зобов’язання перед європейською спільнотою, коли ми дійсно хочемо і прагнемо до Європи".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: А що цьому заважає?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Цьому заважає просто політичне рішення. Є Конституція. І давайте робити реформу силових структур в Конституційній площині. А не під когось, для того, щоб захищати чиїсь там корпоративні чи особисті інтереси. І саме сьогодні на базі слідчих управлінь Генеральної прокуратури, місцевих прокуратур можна створити структуру, нехай вона буде називатись Національне бюро розслідувань, але ж це буде незалежне досудове слідство. Коли ми почнемо відривати СБУ, ніхто, до речі, нікому не обіцяв там "К", я не знаю, звідкіля взялась ця інформація, що там УБОЗ відрізати від Міністерства внутрішніх справ, і знову нашпигувати слідство оперативно-розшуковою діяльністю, оперативно-технічними заходами, які там треба, робити як підслуховування, розвідку і так далі – то ми зробимо ще одного монстра або ще одного якогось, знаєте, такого силового уродця. Це буде нікому не потрібно. Незалежне досудове слідство – це дійсно є шлях до демократії, шлях до Європи. І саме цим шляхом, я сподіваюсь, піде президент. Ви знаєте, є звернення, яке підписало 3 керівника силових структур, крім мене підписав генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ. І я спілкувався з Віктором Андрійовичем Ющенко. Він підтримує позицію, що дійсно треба не якісь там примхи когось виконувати, що є бажання яскраво виглядати і ганяти когось там з пістолетами. Ні. Треба доводити справу до суду. І тільки тоді, коли справа доведена до суду, професійно доведена, тільки тоді можна говорити, що в Україні почали боротися зі злочинністю, в тому числі і з корупцією. І я переконаний, що президент піде саме цим правовим шляхом".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Питання іншого рівня слідства, державного. Чи збережеться практика, що претенденти на вищі керівні посади будуть піддаватися перевірці спецслужбами? Ви, взагалі, вважаєте доцільними такі перевірки?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Ви знаєте, тут є трошки підміна понять. Коли говорять "перевірка спецслужбами", то, за традицією, за інерцією, чомусь вважають, що це перевірка на політичну лояльність. Раз перевірка – значить, перевірили наскільки людина лояльна до влади. Зовсім ні. Ви знаєте, це нормальна практика, яка є в багатьох країнах, коли, перед тим, як призначати, все ж таки, перевіряють людину. Тобто, не замішана людина в якихось злочинах ,немає в неї судимості, чи…"
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Ну, Кучма, припустимо, не знав… Сказав, що не знав про судимості Януковича.
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Ну, я думаю, що він багато чого говорив або не розуміючи, про що він говорить, або не щиро говорячи. І, безумовно, була практика, коли, ця практика нормальна, коли йде перевірка перед тим, як відбувається призначення. Сьогодні, на жаль, ця система, ну, зруйнована і це відбувається факультативно. Я Вам скажу більше, що все одно, все одно, рано чи пізно, а це буває протягом двох-трьох місяців, людина, яка призначена на керівну посаду, все потрапляє до перевірки, зокрема, в Службі безпеки України, на предмет довірити їй чи не довірити доступ до державної таємниці. Це є обов’язок, є закон про державну таємницю. І ми все одно людину перевіряємо. І виникають, знаєте, такі дуже дискомфортні ситуації, коли під час перевірки з’ясовується, що людина, наприклад, в розшуку знаходиться, а їй там довірили районну чи обласну адміністрацію. Ну, я може перебільшую, утрирую, але ж проблема-то, що відкривається, що людина, коли заповняла свою анкету, свою особисту справу, приховала свої судимості, приховала, що вона привлєкалась по тим чи іншим проблемним речам. І ми виходимо не тільки тоді з тим, що ми не можемо довірити людині державну таємницю, а як вона може займати тоді посаду, але ж, звільняти людину завжди важко, це завжди проблема. Це завжди якісь починаються конфліктні ситуації, ніж просто сказати – вибачте, ви не готові працювати на високих державних посадах".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Позиція зрозуміла. Вже наостанку, будь-ласка, прокоментуйте те, що ми згадували в ефірі, цю висадку десанту російського у Феодосії. Як, на вашу думку, чи за вашими даними, це непорозуміння, чи кимось спровокована ситуація? І взагалі, як СБУ прагнутиме уникати цих моментів неприємних?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Ну, давайте говорити об’єктивно. Те, що російський флот перебуває на території України, те, що російські військові перебувають на території України, це, безумовно, дискомфорт для нашої держави…"
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Це загроза безпеці?
ОЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ: "Це протирічить нашим національним інтересам і, безумовно, скажімо так, це не сприяє зміцненню безпеки держави. І то, що так себе поводять російські колеги, я думаю, що це, все ж таки, не перший, по-перше, випадок, а по-друге, вони будуть нахабніти настільки, наскільки ми будемо дозволяти це робити. Мені здається, що жорстка, достатньо конкретна, відповідальна позиція українського керівництва, вона змусить, все ж таки, виконувати обов’язки, які передбачені угодою про розташування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації. І мені здається, що в таких питаннях, як територіальна незалежність, як суверенітет, тут не можна робити якісь реверанси. Позиція повинна бути достатньо жорстка і адекватна".
Юрій ТОРОПЧИНОВ: Дякую Вам за участь в нашому ефірі.
Останнi матерiали на тему "Чорноморський флот РФ на території України":
Юрій Костенко: "Російська зовнішня доктрина буде, повністю ігноруючи міжнародне право, намагатися встановити на пострадянських теренах свій вплив чи свій політичний контроль. Тому міжнародні експерти вказують на те, що після Грузії аналогічна ситуація може торкнутися і самої України".
Володимир Крижанівський: "Росія може налаштувати наших майбутніх партнерів по НАТО проти вступу України до Альянсу"
Владислав Каськів: "Можна було через дипломатичні канали проінформувати, що мій в’їзд на територію Росії небажаний, і не робити з цього ціле політичне шоу, розпалюючи протиріччя між Україною і Росією"
|
Політика
