|
Україна - парламентсько-президентська республіка
(3 Января 2006 12:51)
На газовому тлі сьогодні загубилася іще одна дуже важлива річ в українській політиці. Політична реформа, схвалена Верховною Радою у грудні 2004-го, сьогодні набуває чинності. Україна де-юре перетворюється із президентсько-парламентської у парламентсько-президентську республіку. Пропонуємо вашій увазі огляд випусків новин українських телеканалів, які присвячено саме цій події.
Верховна Рада де-юре отримала більше повноважень
Джерело: ТСН
На газовому тлі сьогодні загубилася іще одна дуже важлива річ в українській політиці. Політична реформа, схвалена Верховною Радою у грудні 2004-го, набула чинності. Україна де-юре перетворюється із президентсько-парламентської у парламентсько-президентську республіку. Посилення ролі парламенту, передбачене змінами у Конституції, стане помітнішим зразу після цьогорічних виборів депутатів Верховної Ради.
Лідер партії, яка набере найбільше голосів, стане прем’єр-міністром і буде формувати уряд. 13 вересня 2005 року Конституційний суд України підтвердив відповідність поправок нормам Основного Закону. Однак нещодавно Національна комісія зі зміцнення демократії і верховенства права, яку очолює міністр юстиції Сергій Головатий, закликала президента знову звернутися до Конституційного суду, бо поправки, мовляв, ухвалено із порушеннями. Зробити це влада поки що не має можливості, бо Верховна Рада і досі не привела до присяги суддів Конституційного суду.
Україна перетворилася на парламентсько-президентську республіку
Джерело: Подробности
Вступила в дію конституційна реформа. Вона передбачає перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. Закон про це Верховна Рада ухвалила ще на початку грудня року минулого. Втім, частина статей закону набуде чинності лише після того, як оберуть новий склад парламенту – тобто в березні цього року. Це стосується створення коаліції більшості, нових прав президента, продовження терміну повноважень Верховної Ради і місцевих рад до 5 років.
В Україні набула чинності політична реформа
Джерело: Один тиждень
Сьогодні українці прокинулися в іншій країні – у парламентсько-президентській республіці. А засинали у президентсько-парламентській. Політична реформа, яку депутати ухвалили рік тому, набула чинності. Більше повноважень отримала Верховна Рада, менше – президент. Проте, самі політики кажуть, що до виборів у парламент змін українці не відчують.
Автор репортажу: Євген ЗОЛОТУХІН. Політична реформа поки лише на папері. Перехідні положення закону про зміни до Конституції дозволяють владі 3 місяці не відволікатися від підготовки до виборів. Голосування за партії, а не за прізвища – буде першою реєстрацією політреформи. Один з її ідеологів – Михайло Погребинський – насамперед очікує від конституційних змін посилення відповідальності політиків.
Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Центру політичних досліджень та конфліктології: "Політики, які переможуть на цих виборах, їх політичні блоки, партії, вони просто вимушені будуть сісти за стіл переговорів. Не сховатися під столом, про щось домовлятися, про портфелі і так далі, а сісти за стіл переговорів і утворити публічну коаліцію на публічних засадах".
Користь від реформи мають відчути урядовці. Від сьогодні їх нікому знімати та призначати. Президент зробити це вже не може, а парламент ще не може, - каже інший співавтор змін до Конституції Олександр Мороз.
Олександр МОРОЗ, народний депутат, лідер фракції СПУ: "Кабінет міністрів і міністри, зокрема, перестають бути підпорядкованими президенту безпосередньо. Тобто він не може звільнити чи призначити міністра, бо це вже переходить до повноважень Верховної Ради. Одночасно і Верховна Рада не може зараз звільнити чи послати у відставку Кабінет міністрів, бо за цими ж змінами, це за півроку до закінчення каденції, парламент робити не може".
У грудні 2004-го депутати голосували у пакеті: за політичну реформу, законопроект про місцеве самоврядування та зміни до закону про вибори президента, які зменшували можливість фальсифікацій. Тепер президенту Ющенкові така реформа не подобається. Він хоче інших змін до Конституції. Чинні може просто ігнорувати.
Денис КОВРИЖЕНКО, політолог: "Конституційна реформа ігнорується, і Верховна Рада не може цьому протидіяти, оскільки відповідні кадрові укази президента не можуть бути оспорені в Конституційному суді, який не сформовано".
Конституційний суд не сформований навмисно, щоб президент не міг в нього спитати – чи законна політреформа. Так вважає сам Віктор Ющенко. Крім того, він хоче спитати на референдумі – що змінювати в Конституції. Хоча зміни, які набувають чинності від сьогодні за законом 2222 обіцяє не саботувати.
Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Моя позиція негативна по відношенню до прийняття закону 2222. Але я не хочу ці коментарі робити, знаєте, базовими зараз в наших стосунках. Я хочу продемонструвати, що в цій країні є закон. Він прийнятий, коли голосували ногами, руками, по 2 руки піднімали. Але так вважають, що це закон, він прийнятий, хай він буде впроваджений".
Поки нема у кого спитати, чи конституційна реформа відповідає Конституції, про це сперечаються юристи. Головний з них вважає зміни незаконними.
Сергій ГОЛОВАТИЙ, міністр юстиції: "Пакетне голосування було порушенням, встановлення його і процедура прийняття рішень, тому що прийняття законів, звичайних законів – це одна процедура, вона розписана в Конституції і в регламенті, а внесення змін до Конституції – це інша процедура".
Якщо голосування було незаконним, реформу можна скасувати і до, і після виборів, – вважають юристи і політологи. Зробити це може лише Конституційний суд. Однак парламент після кількох спроб так і не зміг призначити суддів Конституційного суду. Тож фактично його в Україні немає. Натомість політреформа вже є.
Набрала юридичної сили частина положень конституційної реформи
Цей день не найкращий для президента України і з іншої причини – сьогодні у нього стало менше повноважень. Старі примірники Конституції чиновники мусять замінити на нові, які ще пахнуть фарбою. Це історичні кадри 8 грудня 2004 року. Тоді зміни до Конституції стали компромісом між двома кандидатами на посаду президента: Ющенком і Януковичем.
Що ці зміни несуть? Простими словами, у державі тепер три майже рівноправних центри впливу: це президент, уряд і парламент. Зміни, насамперед, стосуються виборів депутатів, які обираються лише за списками і на п’ять років – раніше було 4. Перехід депутатів із однієї фракції до іншої не дозволяється. Після обрання парламент упродовж місяця повинен сформувати коаліцію депутатських фракцій. У ній має бути щонайменше 226 депутатів. Ще за місяць коаліція має сформувати уряд і запропонувати президентові кандидатуру прем’єра. Якщо не встигнуть – президент має право розпустити парламент. Водночас у Верховної Ради більше прав: сама вона за поданням прем’єр-міністра тепер голосує за інших членів Кабміну, голів Антимонопольного комітету, Держкомтелерадіо, Фонду держмайна. Ще Рада буде призначати і звільняти за поданням президента голову СБУ, а також давати згоду на призначення і звільнення президентом генпрокурора. Раніше президент сам призначав і звільняв голову СБУ, а генпрокурора призначав за згодою Ради, але звільняв самостійно. Водночас дії на повну оновленої Конституції чекати ще кілька місяців. Відсьогодні юридичної сили набирає лише частина положень нового закону. Найбільш вагомі стосуються впливу Верховної Ради на уряд. Тепер тільки парламент має право відправляти у відставку членів уряду і водночас призначати їх. Але міністрів оборони та закордонних справ – за поданням президента, решту – від прем’єра. Теоретично вже сьогодні Рада може відправити у відставку будь-кого з урядовців.
Україна офіційно змінила державний устрій
Новорiчна полiтична новина. З 1 сiчня набувають чинностi змiни до Конституцiї: вiдсьогоднi Україна стає парламентсько-президентською республiкою. Це означає перерозподiл владних повноважень мiж президентом, Кабiнетом мiнiстрiв та Верховною Радою.
Iз 1 сiчня лише частина положень закону набуде чинностi. Iншi отримають статус норм Конституцiї тiльки пiсля того, як буде обрано новий склад Верховної Ради. Наприкiнцi грудня Вiктор Ющенко вже заявив, що його позицiя стосовно полiтреформи негативна, проте закон почне дiяти з 1 сiчня. На думку президента, питання змiн до Конституцiї має бути вирiшено виключно на загальноукраїнському референдумi.
Останнi матерiали на тему "Політреформа":
Віктор Ющенко: "Вибори 26 березня - це завершення другої серії тих намагань, які були сформовані 12 місяців назад"
Юлия Тимошенко: К сожалению, мы не справились с "кучмизмом"
Віктор Ющенко: Люди, які сьогодні відносяться до тих чи до інших сил, давно вже втратили ідейну підтримку людей, яких ми називаємо виборцями
Ю.Єхануров: Чому програють завжди українці? Тому що кожен вважає себе гетьманом і не менше
Експертні оцінки відставки уряду
Яцек Ключковський, посол Польщі в Україні: Зараз - не момент, коли треба відправляти уряд в відставку
С Новым политреформенным годом!
Роман Безсмертний: Я не можу не рахуватися із цим явищем в українській політиці, яке несе в собі Тимошенко
Как Кучма Ющенко победил
Перспективы Конституционной реформы в контексте вероятного срыва выборов
Останнi матерiали на тему "Судова влада":
Андрій Портнов: "І Фонд держмайна, і уряд будуть підключаться до захисту тих інвесторів, які вкладуть свої інвестиції в Одеський припортовий завод і будуть виконувати інвестиційні соціальні зобов’язання перед трудовим колективом і країною"
Валентина Семенюк: "Одеський припортовий завод активно працює, держава є його ефективним власником, чому треба так бігом його продавати?!"
Віктор Ющенко: "Я переконаний: якби сьогодні в Україні була президентська модель управління, ми були б далеко попереду"
Микола Оніщук: "Проект нової Конституції залишає в Україні змішану форму управління, парламенсько-президентську, але розводить сфери впливу і сфери відповідальності, формулюючи їх в обсязі балансів"
Парламент хоче переобиратися тільки з президентом
|
Політика
