UAToday.net :: Роман Шпек: "Інтеграція України до Європейського Союзу – це шлях до перетворення нашої економіки, нашого господарства. Воно повинно стати сильнішим, воно повинно стати більш стійким щодо зовнішніх конкурентних чинників".

Цитата дня : "Слава Богу, у мене є пізнавальний знак - коса, який асоціюється з Україною"(Юлія Тимошенко)

Рада указала Семенюк на двери

Янукович пригрозил "поднять всю страну"

Економіка

Роман Шпек: "Інтеграція України до Європейського Союзу – це шлях до перетворення нашої економіки, нашого господарства. Воно повинно стати сильнішим, воно повинно стати більш стійким щодо зовнішніх конкурентних чинників". (15 Сентября 2008 11:31)

Від останнього самміту Україна-ЄС наші євроінтегратори чекали втішних результатів. Протягом 2 останніх років західні політики дипломатично обіцяли сприяння, хоча реальних справ від обережних єврочиновників ми так і не побачили. Так само як і не було консолідованої позиції та дій української політичної верхівки. За підсумками самміту стало зрозуміло: Київ і Брюссель визнають, що план дій ЄС-Україна потребує перегляду. Наскільки наша країна готова долучитися до Європи? Це питання стало темою розмови з представником України при Європейських співтовариствах у 2000-2008 роках Романом Шпеком, який 14 вересня був гостем вечірнього ефіру на каналі УТ-1.

Юрій Жупанов: "Для українців у зовнішній країні Європа зараз посідає друге місце - приблизно 28%. А все ж таки лідером тут залишаються країни ЄС: там понад третину ринку. От, як на вашу думку, що може принципово дати нова угода, яку нам обіцяють про асоціацію саме в плані зростання торгових стосунків зі старим світом?"

Роман Шпек: "Ну, угода, безперечно, сприятиме розвитку і торгівлі та інвестицій між Україною та Європейським Союзом. Але головне - що нова угода, проміжним кроком якої є створення зони поглибленої зони про вільну торгівлю, передбачає поступову інтеграцію української економіки до економіки Європейського Союзу, до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Це те, що передуватиме завжди вступу або повній інтеграції України до Європейського Союзу".

Юрій Жупанов (перебиває гостя): "Разом з тим, зону вільної торгівлі і цю угоду нам лише поки обіцяють".

Роман Шпек: "Ні. Ну, переговори, по новій зараз угоді про асоціацію ідуть вже з 2007 року. Відбулося 7 раундів переговорів, по-моєму 7. Щодо зони вільної торгівлі, відбулось 3 раунди переговорів. Офіційні переговори розпочались зразу після того, яка Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Але до того часу не марнували: проходили консультації між сторонами, які повинні були вести переговори. Головне - що це вимагатиме серйозних структурних реформ у країні, підвищення конкурентоспроможності нашої економіки, для того щоб вона могла витримати конкурентоспроможний тиск вищих за рівнем розвитку і конкурентноздатності економік країн Європейського Союзу. Отже, інтеграція України до Європейського Союзу - це шлях до перетворення нашої економіки, нашого господарства. Воно повинно стати сильнішим, воно повинно стати більш стійким щодо зовнішніх конкурентних чинників".

Юрій Жупанов: "Разом з тим, три чверті європейського імпорту до України минулого року - це були промислові товари. Ми імпортували ліки, автомобілі, мобільні телефони, а експортували переважно метали, соняшникову олію, залізну руду і нафту. Навіщо європейцям наближати до себе країну, яка зараз є, в принципі, якщо так можна сказати, сировинним придатком? Їм і так вигідно працювати з нами, в них додана вартість, а не в нас утворюється".

Роман Шпек: "Так я вам говорив, що нам потрібно від риторики переходити до конкретних дій. Нам потрібно проводити серйозні структурні зміни в нашій економіці. Ми повинні диверсифікувати експорт, ми повинні підвищувати рівень конкурентоспроможності, конкурентноздатності не тільки, там, металургійних чи хімічних підприємств, а підприємства легкої промисловості, електроніки, машинобудування. Їхня продукція повинна відповідати європейським стандартам. Зона вільної торгівлі буде створена, поглиблена і поширена зона вільної торгівлі, що крім звичайного спрощення торгівлі включає великий аспект адаптації європейської регуляторної політики, європейських стандартів у виробництві. Наша продукція повинна на основі не якихось закликів, але на основі своєї якості, технічної документації, на якій вона виготовлена, мати доступ до європейського й інших ринків. Це все можна окреслити одним словом - конкурентноздатність української економіки, конкурентноздатність українських підприємств, так само як і конкурентноздатність окремих продуктів повинна зрости. Вони повинні бути такими, що вони будуть купуватись в країнах членах Європейського Союзу чи в будь-яких інших країнах. Підвищення конкурентноздатності наших продуктів буде насичувати не тільки ринки країн-членів, а внутрішній ринок... Ви ж, у вас краватка не українського виробництва, правда? А я знаю, що - ви патріот України. Ви хочете краще носити, ви хочете мати кращий телефон, ви хочете, щоб він був маленьким. Ми не можемо осуджувати громадян України, що вони хочуть користуватись в побуті, в житті, в діловому житті чи приватному товарами кращої якості. Нам потрібно їх виробляти кращої якості в Україні".

Юрій Жупанов: "Чим кращі були Румунія, Болгарія? В них інші були умови?"

Роман Шпек: "Вони, окрім політичної боротьби, здійснювали ще реформи. От недавно по результатах самміту я прочитав статтю, яка була в англійській газеті "Гардіан". Оцінюючи те все, що відбувається в нашій країні, вони пишуть: черговий уряд розвалюється, і Україну впродовж останніх чотирьох років очікують шості вибори. Отак про нас говорять. Нам інколи потрібно не тільки на далекі європейські простори - політичні чи економічні, а частіше підходити до дзеркала і подивитись на себе: а скільки в нас приємної посмішки, скільки в нас доброзичливості в наших очках по відношенню один до другого? А скільки в нас злості, нетерпимості, небажання досягати компромісу. І треба починати з себе. І треба починати і політикам з себе, і ми з вами як громадяни, як виборці в майбутніх виборах, ми повинні не вестися на солодкі обіцянки - ми повинні ставити більш вимогливими до себе і в результаті цього ставати більш нетерпимими до дій наших політиків, коли воно відрізняється від того, що вони говорили чи на Майдані, чи під час інших передвиборчих кампаній".

Юрій Жупанов: "Якщо повернутися все ж таки суто до економіки, Старий Світ нам часто дорікає в тому, що наша економіка дуже енерговитратна. Скажіть, будь ласка..."

Роман Шпек (перебиває ведучого): "Перепрошую, вони нічого не дорікають - вони констатують. І на сьогоднішній день, якщо подивитись рівень енергоємкості українського виробництва, а є така в світі практика - приводити до одного долара валового внутрішнього продукту, то він у нас вищий, як у Франції чи Німеччині, десь в Німеччині, десь в 6-8 разів. В нас енергомісткість валового внутрішнього продукту вища, як в Росії, на 20%, вища, як в Польщі, десь майже в 2 рази. У нас вища, як в Туреччині - в 4-5 разів. От чому тих продуктів на наших ринках багато? Тому що собівартість їхнього виробництва нижча, і вони можуть конкурувати, окрім якості. Вони і по цінах можуть конкурувати з товарами, виробленими в Україні. Є така статистика: якщо порівняти економіку України по обсягу з економікою Польщі, то економіка Польщі, валовий внутрішній продукт польської держави майже в 3 рази вищий, ніж в Україні. Населення в Україні - 46 мільйонів, в Польщі - десь понад 30 мільйонів, 35 чи... Різниця невелика, це співставимі економіки. То польська економіка для виробництва такого валового продукту, який приносить прибуток, і потім перерозподіляється через різні рівні бюджету, споживає 20 мільярдів кубометрів газу. А українська економіка споживає 78 мільярдів кубометрів газу. Тільки на цілі житлово-комунального господарства, за що ми з вами повинні сплачувати з нашої зарплати, ми споживаємо 20 мільярдів кубометрів газу. І коли я чув всякі ідеї, що нам треба будувати... От в Україні проблема з газом. Та у нас всі проблеми - від газу, від наявності, від споживання газу. Нам потрібно різко обмежити енергоспоживання у всіх секторах економіки. За рахунок цього може стати вища прибутковість, вищі доходи громадян через зарплату чи перерозподіл через різні сфери бюджету".

Юрій Жупанов: "Однією з енергомістких галузей української економіки є хімічна галузь. І цього тижня з`явилася інформація, що Євросоюз зобов`язує українських виробників хімічної продукції пройти так звану попередню реєстрацію, тобто зареєструватися в певній агенції на території Старого Світу. Цікава якась ідей, бо, з одного боку, нам обіцяють, нам пропонують певні умови, певне майбутнє спільне, а з іншого боку, намагаються заробити. Адже експерти кажуть, що просто Старий Світ хоче заробити на Україні в даному випадку, на наших виробника".

Роман Шпек: "Ну, я не думаю, що це Старий Світ хоче заробити на Україні. Європейський Союз, у відповідності до їхнього бачення, їхніх потреб, ввів нову систему використання товарів, компонентів, сировини, продукції на своєму ринку. І це в першу чергу має відношення до хімічної продукції і там, де елементи хімічної продукції використовуються. Це може бути, подальший влив, чи в металургії, чи в легкій промисловості, чи в виробництві товарів народного споживання. Трагедія наша в тому, що ви сказали: минулого тижня появилась інформація. А я про це з Брюсселю писав ще з початку 2007 року, що вводиться така система реєстрації, що нам потрібно розробити в державі відповідні заходи, що відповідні урядові структури - Міністерство промислової політики разом з Міністерством економіки - повинні організувати цю роботу з представниками наших підприємств. Ми повинні розуміти ті вимоги, ми повинні розуміти, де ми будемо реєструватись, що нам потрібно робити. Це не тільки загроза, що ми можемо втратити ринки країн-членів Європейського Союзу. Однозначно, що і не всі підприємства країн-членів можуть пройти цю реєстрацію. Отже, зросте рівень конкуренції на ринках третіх країн серед тих підприємств, які не зможуть працювати на ринках Європейського Союзу. Одним словом, вони хочуть себе оберігати, вони хочуть бути здоровими, вони хочуть довго жити, і для цього вони використовують такі інструменти. Це вже не дискусія - це факт, що так буде. Але якщо ми після півтора року тільки тиждень тому почали про це говорити, ну, звичайно, перші кроки для адаптації будуть шоковими. Хоча я знаю окремі підприємства, які вже готові до цього, які вже здійснюють відповідні кроки по реєстрації. Просто є ті власники і керівники підприємств, які слідкують за змінами на світових ринках, як можуть вплинути на кон`юнктуру їхньої продукції, а є ті, які чекають і думають, що можна зібрати черговий мітинг і осудити чиїсь дії. Я в молоді роки прочитав в "Літературній газеті" на 16-й сторінці в рубриці "Рога й копита" такий афоризм, я його пам`ятаю вже років 40. Мовою оригіналу він так звучить: каждый - кузнец своего счастья, но главное зависит от заготовки. От треба над заготовкою працювати, щоб вона була міцна, щоб з неї можна було чи виробити, чи викувати щось таке, ну, привабливе".

Юрій Жупанов: "Українська заготовка, напевно, буде формуватися іще кілька попередніх років, і, скоріш за все, Старий Світ буде ззовні споглядати за тим, що відбувається саме в Україні".

Роман Шпек: "Старий Світ буде спостерігати за Україною тільки в тому випадку, якщо наш політикум і дальше буде енергію направляти в гудок чи в розпалювання внутрішньої боротьби між різними політичними силами замість того, щоб переносити все ж таки основні зусилля і енергію на серйозні структурні реформи".

Юрій Жупанов: "Гостем студії, я нагадую глядачам, був представник України при Європейських співтовариствах у 2000-2008 роках Роман Шпек".

При написанні використані матеріали:: Огляд телеефіру "Україна Сьогодні", телеканал УТ-1

Останнi матерiали на тему "Экономика Украины":

Віктор Ющенко: "Найближчі місяці прийде прозріння до мільйонів людей, хто є хто в українській політиці. За який інтерес він бореться. І я хочу заявити: вам не буде соромно за свого президента".

Віктор Ющенко: "Я все зроблю для того, щоб слідуючі вибори були мажоритарні"

Віктор Ющенко: "Уряд не повинен шукати аргументи в кризах якихось зовнішніх. Криза була у внутрішньому управлінні – помилковому, без звірки економічних можливостей. І це привело до того, що уряд втратив контроль над інфляцією".

Володимир Лановий: "Без реформ ми не зможемо отримати капіталів, без капіталів нема модернізації, без модернізації ми будемо животіти. Тому це дуже серйозний виклик для нашої економіки, і я думаю, що, на жаль, падіння виробництва в цілому буде".

Хорват Балаж: "Основной критерий для следующего транша – уровень бюджетного дефицита. Если бюджетные расходы будут больше, то правительство должно достичь дефицита, который есть в программе, согласованной с МВФ".

Сергій Тігіпко: "Плюс антикризового закону – це створення механізму, яким НБУ зможе фінансувати входження держави у капітал банків"

Петро Порошенко: "Надзвичайно руйнівну роль грає політична криза, яка на сьогоднішній день не дозволяє прийняти вкрай необхідні для розвитку економіки рішення"

Олександр Савченко: "Коли світова криза стухне, - ми чекаємо, що це станеться після виборів президента США, - наприкінці цього року чи на початку наступного, - як зараз іде попит на долар, потім будуть всі тікати від долара"

Олександр Турчинов: "Перша передумова виходу з кризи, про яку говорить МВФ, - це політична стабільність у державі"