UAToday.net :: Валерій П’ятницькій: "Ми вже себе починаємо себе почувати як країна-член СОТ, ми відчуваємо відповідне ставлення до нас, збільшується інтерес у світі"

Цитата дня : "Блок НУ-НС создал в Украине мощную коррупционную систему, которая не уступает сицилийской мафии"(Цушко)

Яценюк назвав три варіанти виходу із кризи

БЮТ предлагает деньги за возвращение в коалицию?

Економіка

Валерій П’ятницькій: "Ми вже себе починаємо себе почувати як країна-член СОТ, ми відчуваємо відповідне ставлення до нас, збільшується інтерес у світі" (17 Июня 2008 15:51)

Минув місяць з того моменту, як Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі. Чи можуть українські виробники реально скористатися перевагами цього членства? У неділю, 15 червня, гостем студії на "Першому національному телеканалі" був Валерій Пятницький, заступник міністра економіки України. Він підвів попередні підсумки вступу України до СОТ, а також розповів, як це позначиться на наших торговельних відносинах з Росією.

Юрій Погребняк: "Пане Валерію, місяць пройшов від того моменту, як Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі. Якісь попередні підсумки, можливо, вже можна зробити, бо реакція експертів з приводу вступу України до СОТ не однозначна, більше негативних зараз лунає думок. Що можна з цього приводу сказати? Чи можна говорити, що наші виробники вже можуть реально скористатися перевагами членства в Світовій організації торгівлі?"

Валерій Пятницький: "Ну, ви знаєте, місяць тільки минув. Але за цей місяць відбулося вже декілька подій. Ми вже взяли навіть участь в неформальному засіданні, яке розглядало процес вступу Росії у Світову організацію торгівлі. Ми вже взяли участь в огляді торгівельної політики Сполучених Штатів. Тобто ми за цей час прийняли цілий ряд законодавчих актів, як ви знаєте, в парламенті. Не всі вони отримали однозначну оцінку. Тобто тривають дискусії. Але ми вже себе починаємо себе почувати, як країна-член, ми почуваємо відповідне ставлення до нас, збільшується інтерес в світі. Тобто країни проявляють інтерес щодо того, щоб укладати з нами нові угоди, нові контракти. Тобто я думаю, що не можна сказати так, що може бути миттєва реакція на ринках, миттєва може бути реакція в ціновій політиці. Але процес пішов. Ми це поступово відчуваємо. Я думаю, що ми отримаємо вже незабаром певні результати".

Юрій Погребняк: "Коли ці певні результати вже можна буде відчути кожному українцю?"

Валерій Пятницький: "Ви знаєте, це знову ж таки, певні результати кожному українцю - це мається на увазі, якщо це якийсь споживчий кошик. Тобто для кожного українця цікаво..."

Юрій Погребняк: "Ну і споживчий кошик, і заробітна плата, і якість товарів, послуг і так далі".

Валерій Пятницький: "Ви знаєте, якщо ми краще працюємо, краще працюємо на міжнародних ринках, Україна - країна на сьогоднішній день глибоко інтегрована в міжнародні ринки і буде все розвиватися так, як ми плануємо, то я думаю, що незабаром це відчується і на зростанні доходів населення, це і буде відчутно на стабілізації цінової ситуації на ринках. Це буде відчуватися, можливо, в розмаїтті і товарному, розмаїтті послуг, які звичайний українець зможе отримувати. Ви знаєте, є певні навіть сигнали. Мені доводиться дуже багато літати. Ми вже можемо побачити, наприклад, в аеропорту "Бориспіль" такі традиційні прильоти економічних авіаліній. Вони вже прилітають і вони вже працюють з нами".

Юрій Погребняк: "Є загроза того, що наші кордони відкриваються для неякісної продукції, бо не відповідають наші стандарти якості тим стандартам якості, які існують закордоном. Принаймні, так деякі експерти говорять. Що може перетворитися Україна на звалище якогось непотребу, автомобілів і так далі. Що ви можете на це сказати?"

Валерій Пятницький: "Ви знаєте, в рамках Світової організації торгівлі, це - не організація, яка визначає стандарти, тобто це не організація стандартизації. Якщо говорити про технічне регулювання так зване, то воно повинно бути не дискримінаційне і однаково застосовуватися як щодо вітчизняної продукції, так і щодо іноземної. Тому тут визначається все рівнем наших вимог щодо якості продукції, щодо до її безпечності і так далі. Якщо певний рівень стандартів застосовується щодо української продукції і ми впевнені, що вона якісна, то той самий рівень вимог застосовується щодо імпортної продукції. Але тут виникає тоді знаєте таке непорозуміння. Тобто, виходить таким чином, що наша при тих самих вимогах якісна, а іноземна при тих самих вимогах вони нібито стає неякісною. Тут, можливо, питання не в тому відповідність чи не відповідність стандартів, а застосування, як застосовуються. Це перше. Друге - це який здійснюється нагляд за тим, що ця продукція, яка потрапляє на ринок, яка існує на ринку, вона відповідає цим вимогам. Тому що знаєте, можна один раз отримати якийсь сертифікат відповідності, звичайно на сертифікацію принести, можливо, найкращу свою продукцію, а далі якщо на ринку немає цього нагляду, або якщо він неефективний, то тоді потрапляє продукція, можливо, з простроченим терміном застосування, можливо, неякісна. Інше питання - а яким чином в нас ці вимоги, наприклад, щодо виробництва харчової продукції, на чому вони базуються? На стандартах чи вони базуються на технічних умовах, які не передбачають того, що повинні застосовуватися досить жорсткі вимоги і потім з'являються нарікання, що в ковбасу вкладають не м'ясо, а якісь замінники. Але це ж наші виробники виробляють. Тобто наші виробники застосовують певні технічні умови, або якісь ще інші способи регулювання. Тобто така продукція не потрапить закордон, але ця продукція існує на нашому ринку. Тобто, ми самі штучно знижуємо ці вимоги. Тобто ми самі встановлюємо отой рівень вимог, а потім на це ще нарікаємо".

Юрій Погребняк: "Називаючи такі галузі: тваринництво, виноробна галузь, тепличне овочівництво, що саме ці галузі вже починають потерпати від відкриття кордонів".

Валерій Пятницький: "Ви знаєте, я думаю, що це певна така міфотворчість. Тому що, якщо говорити про продукцію сільського господарства, про продукти харчування, то сьогодні світова тенденція - це фактично зростання цін через недостатню пропозицію. Тому на сьогоднішній день, я думаю, що Україні взагалі відкривається унікальна можливість як у великої аграрної країни, тобто країни, яка може домінувати на аграрних ринках, на багатьох, і ми це продемонстрували як в позитиві, так і в негативі. Я думаю, що треба уважно подивитися. Якщо є певні нарікання, а яким чином підтримати ці галузі для того, щоб не було тих самих нарікань. Якщо ми говоримо про виноробство або про виноградарство, то це, як правило, багаторічні насадження. Будь-ласка, можна запроваджувати програми підтримки або розвитку багаторічних насаджень. Це будуть сади, це будуть виноградники і так далі, але ця продукція, ці програми повинні приводити до певного результату. Тобто не можна просто виділяти кошти на те, щоб існували, наприклад, виноградники. Ми повинні бачити цю перспективу ще через 5 років, через 10 років. Це буде ефективне виробництво. Якщо такої перспективи немає, то, звичайно, навіщо витрачати ці кошти. Це забрати у когось і віддати тому, хто, можливо, не може ефективно цим скористатися".

Юрій Погребняк: "Тобто це буде такий болісний етап перебудови наших виробників, щоб вийти на той рівень якості і цінові сегменти, і так далі, завойовувати інші ринки".

Валерій Пятницький: "Це - болісний етап відмови від якихось старих стереотипів, тому що ринки швидко розвиваються, конкуренція розвивається, форми ведення бізнесу теж змінюються. Не можна жити таким багажем 15-річної давності і сподіватися на те, щоб бути конкурентними, що за місяць щось зміниться. Це, знаєте, як те ж саме м'ясне виробництво, або тваринництво. Не можна спочатку фактично перетворити це виробництво на таке архаїчне, коли домогосподарства тримають одну 1-2 корови і ми цим пишаємося, що ми в цих домогосподарствах виробляємо 70-80% товарної продукції, коли в світі виробляється основна частина продукції великотоварними виробництвами. Тоді забезпечується ефективність їх виробництва, забезпечується контроль якості продукції. А ваше приватне домогосподарство, ви можете його, звичайно, утримувати, воно практично теж ніде не зникає. Але це більше для вашого власного використання. Тобто для споживання в тому ж самому господарстві".

Юрій Погребняк: "Пане Валерію, місяць пройшов, але вже от Європейський союз дає зрозуміти Україні, що ми не виконуємо деякі окремі зобов'язання. Це стосується, от остання інформація, от закон про митний тариф. Тобто з нами ще спілкуються таким тоном".

Валерій Пятницький: "Ви знаєте, ні Європейський союз, ні жоден інший член Світової організації торгівлі не може бути взагалі арбітром або останньою інстанцією, яка, скажімо так, дає визначення, виконує інший член Світової організації торгівлі чи не виконує якісь норми або якісь зобов'язання, тому що, знаєте, нам тут треба відмовитися від тієї ситуації, коли ми були такими хлопчиками в коротких штанцях, коли ми вступали, коли ми приходили фактично і звітували про те, що ми робили. Сьогодні ми рівноправний член Світової організації торгівлі. Це - ще одне з наших досягнень. Нам треба навіть змінити свої підходи в психології. Ми одягли вже мантію. Тобто я не кажу, що ми професори стали, відразу протягом місяця. Але навіть цей термін 14 років, поки ми вступали, нам дозволив накопичити певний досвід, яким ми можемо сьогодні ділитися і в рамках Світової організації торгівлі. Більше того, ми по багатьох параметрах зробили набагато більше, ніж зробили інші члени Світової організації торгівлі. Вони зараз тільки завершать або підходять до завершення Дохійського раунду переговорів. Ми вже зробили те, що вони тільки домовляються зробити, ми вже зробили свій внесок і в цей раунд. Тому тут, коли нам хтось робить оцінку, то давайте, знаєте, як казали, а судді хто? Тобто хто і скільки зробив свій внесок в розвиток цієї торговельної системи? Тому тут треба партнерські відноситись і дійсно себе поважати в цій дискусії".

Юрій Погребняк: "Як вступ до Світової організації торгівлі позначиться на наших торговельних відносинах з Росією? Останні заяви про те, що ми будемо максимально сприяти, щоб Росія теж стала членом Світової організації торгівлі, це пов'язано з тим, що, можливо, це якимось чином перекриває доступ наших товарів до російського ринку?"

Валерій Пятницький: "Ви знаєте, коли ми кажемо про максимальне сприяння Росії, будь-якій іншій країні, яка вступає до Світової організації торгівлі, то ми тут повинні розуміти, що будь-яка країна, як свого часу зробили ми, повинні привести свій режим у відповідність тим базовим угодам, тим базовим нормам, на яких базується ця система світової торгівлі. І без цього її просто туди не приймуть. Тому ми зі свого боку, звичайно, можемо сприяти по-різному. Звертаючи увагу наших партнерів на ті невідповідності, які існують в їх торгівельному режимі. Чи спростить для нас це доступ на російський ринок? Звичайно. Тобто якщо ми будемо працювати на однакових правилах, то, звичайно, що ми будемо краще розуміти один одного. Більше того, ми дамо сигнали своєму бізнесу - і українському, і російському, - що ці правила треба поважати і що ці правила повинні бути передбаченими. А для бізнесу головне що? Робота по правилах і передбачуваність цих правил, і поведінка і уряду по відношенню до бізнесу. Тому це дійсно наше палке бажання - сприяти, щоб Росія максимально відповідала нормам СОТ".

Юрій Погребняк: "Якщо наші підприємці відчувають тиск певний від наших партнерів по Світовій організації торгівлі, до кого вони можуть звертатися з тим, щоб, можливо, розібратися хто і на яких підставах цей тиск здійснює?"

Валерій Пятницький: "По будь-яких питання вони, звичайно, повинні звертатися до уряду. Для цього уряд і працює, для того, щоб захищати інтереси бізнесу, як всередині країни, так і зовні. Тобто, Міністерство економіки, Міністерство закордонних справ, інші міністерства і відомства. Наскільки фахово ми зможемо це захистити теж залежить від багатьох обставин, але ми просто розраховуємо на такі партнерський діалог з бізнесом в відстоюванні інтересів. Ми не можемо відстоювати інтереси Міністерства економіки, або Міністерства аграрної політики. Ми маємо відстоювати інтереси України і українського бізнесу".

При написанні використані матеріали:: Огляд телеефіру "Україна Сьогодні", "Перший національний канал"

Останнi матерiали на тему "Україна - Росія":

В’ячеслав Кириленко: "Я особисто і мої колеги зробимо все для того, щоб спробувати переконати БЮТ лишити формат старої демократичної коаліції"

Богдан Данилишин: "Свої економічні інтереси ми будемо відстоювати, де б вони не були. У тому числі і в Росії".

Борис Тарасюк: "Небезпека, яка теоретично й гіпотетично виникла на Кавказі, вона повинна об`єктивно згуртувати всі політичні сили і українське суспільство"

Юрій Костенко: "Російська зовнішня доктрина буде, повністю ігноруючи міжнародне право, намагатися встановити на пострадянських теренах свій вплив чи свій політичний контроль. Тому міжнародні експерти вказують на те, що після Грузії аналогічна ситуація може торкнутися і самої України".

Леонід Кравчук: "Якщо ми засудимо агресію з будь-якого боку – чи то з боку Грузії, чи то з боку з Росії… Я думаю, що будь-які звинувачення України не будуть мати ніяких наслідків".

Валентина Семенюк-Самсоненко: "Якщо буде виконаний указ Президента щодо компанії "Ванко", то ми уникнемо міжнародного скандалу"

Яап Де Хооп Схеффер: "Ми не їдемо "продавати НАТО". Альянс – не пральний порошок, який потребує реклами. Ми їдемо, щоб пояснити, наскільки важливою є співпраця України з НАТО, наскільки вона може бути міцною".

Раїса Богатирьова: "Ми мусимо відійти від емоцій і перейти до нової політики міждержавних стосунків Україна-Росія"

Володимир Крижанівський: "Росія може налаштувати наших майбутніх партнерів по НАТО проти вступу України до Альянсу"

Владислав Каськів: "Можна було через дипломатичні канали проінформувати, що мій в’їзд на територію Росії небажаний, і не робити з цього ціле політичне шоу, розпалюючи протиріччя між Україною і Росією"