|
Останній дискредитований проект євро-азійської інтеграції
(13 Сентября 2003 17:38)
Все з більшою силою розгоряються пристрасті навколо угоди про створення Єдиного економічного простору між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном.
10 вересня Кабінет Міністрів зібрався на засідання аби прийняти рішення, яке мало б визначити долю проекту. Відкриваючи ранкове засідання уряду прем’єр-міністр Віктор Янукович зазначив, що це питання пройшло “всі процедури узгодження в міністерствах і відомствах”. “Ми підняли всі документи, рішення, які були ухвалені до цього в Кабміні, в Верховній Раді на міждержавному рівні, проаналізували їх, і сьогодні нам потрібно ухвалити рішення”, – сказав він. Але не дивлячись на такий доволі обнадійливий початок, урядові довелося взяти тайм-аут. "Прийнято рішення, що треба доопрацювати”, - повідомив один з головних опонентів угоди міністр економіки та з питань євроінтеграції Валерій Хорошковський після урядового засідання. - З урахуванням тих зауважень, які були висловлені спільно трьома міністерствами, а саме – Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ та Міністерством юстиції, – і після доопрацювання знову розглянути на Кабінеті Міністрів, який має відбутися через один тиждень".
Надто суттєвими виявилися зауваження окремих урядовців до розробленого, зокрема першим віце-прем’єром Миколою Азаровим, варіанту документу. Головні зауваження: міністр економіки Валерій Хорошковський хоче, щоб документ узгоджувався з міжнародними угодами і стратегією європейського вибору України, віце-прем’єр Віталій Гайдук проти утворення наддержавного регулюючого органу ЄЕП, а заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий наполягає на ретельнішому узгодженні документа з українським законодавством. У тижневий термін уряд має внести відповідні зміни в уже парафований документ, щоб керівники країн-членів ЄЕП могли спокійно підписати його 18-го вересня на самміті в Ялті.
Так чи інакше, але ЄЕП зараз тема №1. Як виявилося, обговорення можливого союзу з колишніми республіками СРСР розкололо українське суспільство. Немає єдиної позиції ні в уряді, ні в парламенті, ні навіть у достатньо однорідній парламентській більшості.
Конфлікт в уряді виник задовго до остаточного обговорення питання. Головний ідеолог і він же керівник української частини Групи високого рівня по створенню ЄЕП Микола Азаров, зрозуміло, жорстко і послідовно відстоює необхідність цього союзу. За його словами, "які-небудь зміни внести в ці уже підписані документи звичайно неможливо і ніхто їх вносити не буде". Він наголосив, що підготований представниками урядів чотирьох країн проект угоди про формування ЄЕП і концепція його формування є рамковими документами. Та в черговий раз запевнив, що ця угода не зашкодить проголошеній Україною євроінтеграції. Його головний опонент в уряді міністр економіки та євроінтеграції Валерій Хорошковський заявив, що підписання Угоди про ЄЕП в її нинішньому вигляді може ускладнити інтеграцію України до Європейського Союзу, а також її вступ до СОТ. "Визначення єдиного митного союзу може призвести до того, що зовнішні контрагенти України із СОТ і ЄС можуть переглянути свої угоди щодо України", - вважає В. Хорошковський. Реакція на його критику була доволі різкою (це стосувалося і критики збоку МЗС). Азаров вимагає від керівників міністерств і центральних відомств відмовитися від критики проектів документів про формування ЄЕП.
Азаров вважає, що члени Кабміну не можуть висловлювати думку, відмінну від політики президента і Кабміну. "Не може бути окремої думки МЗС, відмінної від політики президента і Кабміну. Висловлювання таких посадових осіб повинні відповідати офіційній політиці уряду,” – сказав він. (Погодьтесь, демократією тут і не пахне...)
Слід відзначити активізацію чуток про можливу відставку Валерія Хорошковського. “Дзвіночком” для нього має бути й заява лідера “трудовиків” Сергія Тігіпка про відкликання “своїх” міністрів (Хорошковський, М’ялиця та Табачник) з уряду, в разі не підтримки ними угоди про ЄЕП. Не краща ситуація і в Азарова. До речі, деякі аналітики припускають, що на неприйняття рішення Кабміну 10 вересня вплинуло те, що першого віце-прем’єра і головного лобіста цієї теми не було в Україні. Він саме відбув до Мексики на засідання Світової організації торгівлі.
Для першого віце-прем’єра рішення по ЄЕП теж може коштувати урядового портфеля. З одного боку, він несе відповідальність як керівник проекту з боку України перед президентом, який неодноразово публічно обіцяв, що Україна таки буде в ЄЕП. І за зрив дорученої справи він безперечно запитає, насамперед, з Азарова. А з другого боку, його послідовна позиція по затягуванню України у цей союз уже викликала доволі гостру реакцію з боку націонал-демократів, які звинуватили першого віце-прем’єра у зраді національних інтересів і навряд чи цю зраду коли-небудь пробачать. (Перші заяви з вимогою відставки саме у зв’язку з його позицією щодо ЄЕП вже пролунали з боку УНП).
На неприйняття рішення з приводу ЄЕП 10 вересня, як припускають, мав вплив і візит комісара Єврокомісії Гюнтера Ферхойгена, який відбувся 12 вересня. Комісар закликав Україну до обережності під час економічного зближення з країнами СНД. Єдиний економічний простір має узгоджуватись зі шляхом України в ЄС, – так каже Гюнтер Ферхойген. Він зазначив, що можливе створення в рамках ЄЕП митного союзу може перешкодити Україні стати членом СОТ. Нові міжнародні зобов’язання мають бути сумісними із усіма тими, що Україна вже прийняла і зокрема тими, що стосуються євроатлантичних структур, – заявив Ферхойген.
На що український президент вчергове запевнив високопосадовця з ЄС у незмінності курсу країни і у прагненні вступити в ЄС. І разом з тим, наголосив, що намір України створити ЄЕП не суперечить прагненням вступити до Євросоюзу. За словами президента, ЄЕП пов’язаний з сьогоднішніми українськими інтересами, а ЄС – з зовнішньополітичною перспективою.
Чим ближче до визначеного часу “Х”, тим з більшими зусиллями український уряд форсує підготовку до підписання угоди. 12 вересня Віктор Янукович звернувся до Верховної Ради з проханням терміново розглянути цей документ. Прем’єр наголосив: Кабмін підтримує підписання угоди про ЄЕП. Проте, судячи із заяви прем’єра, зачитаної 12 вересня в парламенті, уряд хоче врахувати думки депутатів. А фактично, підстрахуватися. Очевидно, Янукович або побоюється осічки в парламенті, або реакції президента, тому вже зараз хоче прикрити спину політичним рішенням Верховної Ради. Прем’єр запевняє, що проект угоди, який підготовлено до підписання на Ялтинському самміті глав держав СНД, вже узгоджений з українським законодавством. Зокрема, за його словами, зараз “уже проведено експертизу проекту угоди, яку підготовлено до підписання на ялтинському самміті СНД, і в нього внесено відповідні правки”. “Я вважаю, що угода має бути підписана”, - наголосив прем`єр-міністр. За його словами, це для України економічно вигідно.
Попри всі дискусії, які вирують в Україні з цього приводу, експерти, як і деякі політики, схиляються до думки, що президент 18 вересня в Ялті все-таки підпише угоду про ЄЕП. Народні депутати Степан Гавриш та Олександр Задорожній припускають, що угода може бути підписана “із застереженнями”.
Проте не слід забувати, що доля документу залежить, насамперед, від парламенту. Без ратифікації вищого законодавчого органу угода не може стати дієвою. А народні обранці мають достатньо суперечливі думки із цього приводу.
Зокрема про свою категоричну не підтримку заявили фракції “Нашої України” та БЮТ. Фракція “Наша Україна” готує подання до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції проекту Угоди про створення Єдиного економічного простору.
Про підтримку угоди заявили комуністи, “есдеки” та “трудовики”. Лідер КПУ Петро Симоненко зазначив, що його фракція підтримує власне ідею створення ЄЕП. Водночас він наголосив, що про можливість її ратифікації можна буде говорити лише після підписання даної угоди, і тоді фракція КПУ визначатиметься щодо підтримки по кожному з пунктів даної угоди.
Серед груп і фракцій більшості поки що немає єдиної думки з цього приводу. Координатор парламентської більшості, лідер групи “Демократичні ініціативи” Степан Гавриш зауважив, що “штучно створювати структури, які будуть керувати торгово-економічним потенціалом України, фінансовими потоками держави”, ризиковано, тому необхідно зважати на те, чи це відповідає національним інтересам держави.
Як зазначає член фракції НДП Олег Зарубінський, в разі, якщо президент підпише дану угоду, то остаточне слово все одно залишиться за Верховною Радою. Він нагадав, що саме парламент має ратифікувати дану угоду. За його словами, в історії підписання документів між Україною та Росією вже є приклад, коли угода була підписана, але не була ратифікована ВР. Зокрема, йдеться про угоду щодо нульового розподілу активів та пасивів колишнього СРСР. Зарубінський зазначив, що в нього є “великі сумніви, що ВР ратифікує цю угоду”. Сумніви з цього приводу є і у багатьох експертів. На думку експерта Центру імені Разумкова Валерія Чалого, "в такому вигляді, як все це зараз розвивається, це може стати останнім дискредитованим проектом євро-азійської інтеграції".
Олена Медведєва, UATODAY.Net
Останнi матерiали на тему "ЕЭП":
Вадим Карасев: "БЮТ не помогают ни сердечки, ни харизма Юлии Владимировны"
Владимир Литвин: Нам нужна не политика политиков, а политика народа
А.Бутейко: "Я сподіваюсь, що в Україні будуть умови, за яких я зможу повернутись"
ЄЕП: долю визначить парламент
ЕЭП появится через пять лет. Наверное
Зачем Украине ОРИ?
|
Економіка
