|
Пинзеник: Мінфінан, готуючи бюджет, не може зубами витягнути цифру податку на додану вартість. Бо в нас виникли монстри
(17 Февраля 2005 18:15)
Гостями студії 1+1 16 лютого стали міністр фінансів Віктор Пинзеник і директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко. Міністр стверджує, що уряд не збирається реприватизовувати 3 тисячі підприємств. Натомість О.Рябченко переконаний - той процес, який зараз відбувається, хоча і не нагадує класичну реприватизацію, але по суті, безумовно, є реприватизацією.
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Про реприватизацію по-українські та інші економічні завдання та проблеми нової влади ми поговоримо із міністром фінансів Віктором Пинзеником і директором Міжнародного інституту приватизації Олександром Рябченком. Перше питання до Вас, Вікторе Михайловичу, як до представника уряду Юлії Тимошенко і нової влади, яку очолює Віктор Ющенко. Чому така різниця у цифрах? Віктор Ющенко говорить про кілька десятків підприємств, які підлягають реприватизації, Юлія Тимошенко – про три тисячі.
Віктор ПИНЗЕНИК: "Якщо уважно послухати те, що було сказано в ефірі, то те, що говориться про так зване протистояння позицій президента і прем’єра є абсолютно надумана позиція, тому що в ефірі у вас прозвучало, і я був на засіданні Кабінету міністрів, коли сьогодні прокуратура передала папку документів, де, на її погляд, є порушення з питань законодавства приватизації по 3-х тисячах об’єктів. Але це – на погляд Генеральної прокуратури. І це не означає, що всі ці об’єкти будуть піддані ревізії. І це не означає, що по них буде прийняття рішень. Ці матеріали будуть використані зараз для аналізу, для того, щоб прийняти рішення, по яких об’єктах буде зроблено відповідні судові позови".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Тобто президент, який говорить про кілька десятків підприємств, говорить саме про ті об’єкти, які абсолютно точно будуть повернені у власність держави?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Президент заявив про те, що сказати 31 чи 32, чи 45 не може ніхто. Бо перегляд має бути, з точки зору закону там, де порушені умови закону, де нанесено шкоду інтересам суспільства. Але в кінцевому рахунку тільки через рішення суду будуть визначатись, які об’єкти підуть на приватизацію, а по-друге, буде зроблений детальний аналіз. Тобто це не означатиме, що буквально будь-які об’єкти будуть віддані процесу повторної приватизації".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Ці 30 чи там 40, чи кількадесят об’єктів, про які говорив Віктор Ющенко, вони входять в цей перелік, який подала Генпрокуратура, чи це два різних процеси? Скажімо, Кабмін подає свою інформацію і відслідковує порушення під час приватизації, Генпрокуратура – веде схожу роботу. І саме цим можна пояснити різницю в цифрах.
Віктор ПИНЗЕНИК: "Я переконаний, по-перше, що коли президент України говорив про перелік 30-ти підприємств, то там не малось на увазі конкретний перелік. По-друге, я не знаю того переліку з 3-х тисяч підприємств. Я не знаю наповнення, що туди потрапило чи не потрапить. Я переконаний, що зараз його переглянуть, і буде дуже багато питань, які стосуються приватизації, але це не означає, що саме по них буде прийнято рішення щодо повторній приватизації, тому що всі ці матеріали зараз піддаються аналізу, бо чесно кажучи, коли я повернувся в Кабінет, то зрозумів, що потрібно серйозно подивитись на все, що відбувається, бо я не чекав такого бардаку у тих кабінетах уряду".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Ви можете зараз сказати про критерії цього аналізу? Якраз критерії відбору тих підприємств, які можуть потенційно повернутися у власність держави, адже ми знаємо, що фактично порушення в нашій країні можна знайти при продажі будь-якого підприємства, і фактично всі вони потенційно можуть бути реприватизовані. То чітко існують якісь критерії?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Я не можу упереджувати того, що ще не опрацьовано. І говорити про рішення, які ще не вироблені. Але я пригадав 96-й рік і свою доповідну записку, яку я писав прем’єр-міністру з приводу того обману суспільства, яке робилось через так звані інвестиційні зобов’язання. Одна з форм дерибану при приватизації – були інвестиційні зобов’язання, які ніхто не виконував. І ось, до речі, одна з речей, яка дає підставу говорити про порушення закону, тому що об’єкти купувались, умовою переходу права власності було виконання певних інвестиційних зобов’язань. Звичайно, їх ніхто не виконував. Ну, я вибачаюсь, бо дехто й виконував. Але дуже багато було порушень. Це, можливо, одна з підстав, бо я не хочу виконувати функції суду, бо насправді суд має дати кінцеве рішення. Але це може бути підставою для визнання угод такими, що не дійсні, тому що не виконана умова переходу права власності".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Пане Олександре, представники нової влади всіляко уникають визначати процес повернення підприємств у власність держави поняттям "реприватизація". Вони говорять про відновлення справедливості. Оце відновлення справедливості, яке триває зараз, воно підпадає під класичне визначення реприватизації, чи це щось інше, чи це, можливо, реприватизація з якимись особливостями?
Олександр РЯБЧЕНКО: "Поки що йдуть розмови, поки що актів, рішень юридичних, процесів немає. Загалом реприватизація – це технічний процес, який відбувається і на Україні. За весь час проведення приватизації існує 150 актів реприватизації, і коли покупець купує на конкурсі пакет акцій, укладає з Фондом держмайна угоду, стає власником пакету акцій, але потім не виконує деякі частини цієї угоди: чи стосовно досягнення певних показників діяльності підприємства, чи стосовно обсягу інвестицій, чи технічної модернізації, Фонд звертається до суду і суд чітко приймає рішення на користь Фонду і пакет повертається у державну власність і знову продається. Це процес технічний і він не потребує якихось спеціальних рішень уряду чи спеціальних законів України. Він зараз визначений діючим законодавством, і всі права – у Фонду державного майна. Той процес, який зараз відбувається, він здебільшого схожий на перевірку достатньо глибоку того, що відбувалося в українській приватизації за тривалі часи. Він не нагадує класичну реприватизацію, але по суті це, безумовно, реприватизація".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Якщо говорити про процес повернення в держвласність комбінату "Криворіжсталь", то наскільки підстави для цього лежать на поверхні? Ви, я думаю, відстежували процес продажу цього лідера металургійного виробництва. То чи є чіткі підстави для того, щоби скасувати цю угоду?
Олександр РЯБЧЕНКО: "Я скажу так, перефразуючи ближче до приватизаційних вимірів – чи є у держави можливість суто законним шляхом повернути "Криворіжсталь" у державну власність і знову продати? Я вважаю, що якщо держава буде професійно працювати над цим питанням, то такі підстави існують. Але те, що зараз відбувається, коли Печерський суд розглядає позов фізичної особи і на підставі цього позову може прийняти рішення стосовно законності чи незаконності приватизації "Криворіжсталі" – це операції, які властиві для українського чорного бізнесу. Уряд не має права працювати таким чином. Уряд повинен відстоювати державну позицію і є орган - Генеральна прокуратура, який реалізує інтерес держави. Генеральна прокуратура може звертатися до суду і таким чином буде прийнято судове рішення стосовно "Криворіжсталі". Це, я вважаю, нормальний шлях".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Багато експертів говорять про те, що якраз реприватизація є тестом для нової влади на дотримання верховенства закону. Наскільки, на вашу думку, це складний іспит? І які небезпеки при цьому чатують на уряд?
Олександр РЯБЧЕНКО: "Безумовно, реприватизація – це дуже складний процес. І загалом, коли уряд говорить "реприватизація", це викликає у інвесторів потребу уважно слухати. Коли говориться про 30 об`єктів – інвестор може зупинитися і очікувати, який буде результат, як буде прийняте рішення. Коли уряд говорить "проти тисячі об`єктів" – я вважаю, що інвестор скоріше за все повернеться і піде. І це головна загроза для економіки України. Я абсолютно переконаний, що підстав з боку покупців для реприватизації 3 тисяч підприємств на Україні не існує. Я перевіряв ці процеси, починаючи з 93 року, коли почалася приватизація. І я готовий побитися з ким завгодно, посперечатися, що більшість порушень при приватизації – з боку держави. І тому дійсно можна знайти системні порушення продавця, коли він проводить конкурс, коли він продає якийсь об`єкт – але це не порушення закону покупця. Покупець не може на 3 тисячах підприємств порушити закон, в нього не буде такої можливості. Якщо таким чином піти по всій Україні, то я переконаний, що це буде ланцюгова реакція. Сьогодні уряд говорить про те, що він буде перевіряти 3 тисячі, але в нас є і новопризначені губернатори. В нас є і новопризначені керівники районів. І це буде реакція, яка піде там... На рівні уряду можна зупинити політичне рішення. Президент може зупинити, уряд може прийняти власноруч рішення. Але те, що піде на рівні місцевої влади, там, де місцеві ради можуть приймати такі рішення – це процес, який на Україні зупинити не можна. І от цей процес – це найбільша загроза для інвестиційної привабливості України, для обсягу отриманих інвестицій. Бо я абсолютно переконаний, що українська економіка зараз, маючи чудові можливості для отримання інвестицій... Така склалася ситуація: 10 нових країн пішло у Євросоюз, у Росії не дуже приваблива інвестиційна ситуація. ТОму економіка України може якраз зараз розкритися і отримати величезні обсяги інвестицій, які раніше працювали в Польщі, Угорщині, Чехії, Росії".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Віктору Михайловичу, чи бачите ви якраз-от в цих розмовах про реприватизацію якусь небезпеку для збільшення інвестицій в українську економіку?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Чесно кажучи, я не розумію, про що ви говорите. Бо ви знову оперуєте цифрами 3 тисячі підприємств. Де ви взяли таку цифру? Звідки звучить цифра, що прийнято рішення, розглядається реприватизація 3 тисяч підприємств? Я, член уряду, не знаю такої цифри".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Ну, це слова Юлії Тимошенко...
Віктор ПИНЗЕНИК: "Вибачте, ви не так виклали слова Юлії Володимирівни. І в ефірі вашому ж я чув інформацію про те, що прокуратура передала матеріали по трьох тисяч підприємств. Більше того – прокуратура і ми будемо опрацьовувати ще тисячі підприємств. Але це не означає, що перегляд умов буде робитись по десяти тисячах або трьох тисячах підприємств. Це по-перше. По-друге, ми будемо робити це на законній підставі. Слава богу, що ми сьогодні в ефірі чуємо про дотримання закону, хоча рік назад про це ніхто не говорив, коли об`єкти продавались за безцінь. Коли в вимогах конкурсу записувалось: мали не продати такому-то й такому-то, бо так виписувались умови конкурсу, що покупець міг бути один. Тоді нікого не турбувало порушення законності. Я це говорю не для того, щоб іти тим же шляхом. Навпаки, уряд буде робити рішення, які дають можливість законним чином відновити справедливість. І один з інструментів таких рішень – розгляд через суд. І не треба ображати людину, яка подала сама в суд, бо це її право, право як громадянина України. Але поряд з цим, поряд з громадянськими позовами, які подали окремі громадяни, такі позови буде давати Генеральна прокуратура та інші уповноважені від держави органи".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Якщо говорити про держбюджет-2005, то наскільки саме приватизація може стати одним з головних джерел додаткових надходжень до бюджету? Чи може збільшитись отой плановий показник, який заведений в бюджеті?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Приватизація не є доходами бюджету. І уряд не орієнтується на приватизацію як джерела доходів, тому що це нестабільна стаття витрат. А ми не хотіли прив`язувати долю вчителя, лікаря, військового, пенсіонера до нестабільних джерел доходів. Приватизація – це джерела покриття дефіциту. І той проект, той бюджет, який прийнятий – він приблизно балансує дефіцит із обсягами надходжень від приватизації. Тому і при перегляді бюджету, враховуючи надходження, ми не будемо допускати стрімкого нарощування дефіциту в бюджету, бо навіть маючи на увазі зростання надходжень від приватизації, тому що ми повинні мати стабільну базу доходів, яка дозволяє нам спокійно дивитись не тільки на цей рік, а й на рік 2006".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Ви будете вносити поправки до держбюджету-2005, чи кардинально переглядати його? Адже останнім часом стало відомо, що там є дірки. Це будуть поправки чи це буде кардинальний перегляд бюджету?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Я думаю, що це не є принциповим питанням – поправками чи змінами до бюджету, бо по суті доведеться готувати якісно новий бюджет, тому що з таким дефіцитом бюджету не живуть. Втримати ситуацію потрібно, переробляти кардинально бюджет, тому що жити за тими параметрами, які залишили нам – це означає жити без перспективи. Тому уряд зараз шукає рішення. Я скажу, що ми вже багато днів працюємо над знаходженням технічних рішень, щоб дати суспільству, дати Україні збалансований бюджет. Не урізавши, навпаки, втримавши зобов`язання по соціальних гарантіях, соціальних виплатах, у деяких випадках нарощуючи і утримуючи прийнятний рівень дефіциту бюджету. Рівень того дефіциту, який не обернеться сюрпризом з точки зору обмінного курсу, з точки зору інфляції для громадян".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Ну, які це можуть бути рішення? Ви можете повідомити про кілька із них зараз?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Як тільки ми все зведем до балансу, ми ці рішення повідомимо".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: А по термінах – коли це може бути? Адже за законом, в принципі, поправки мали бути подані до Верховної Ради 15 лютого.
СТУДІЯ: ВІКТОР ПИНЗЕНИК: "Дуже добре, що ви знаєте закон. Тільки зверніть увагу на тих, хто блокував вступ у посаду президента України. А призначений уряд 3 лютого, і до цього часу, до речі, команда не має багатьох заступників міністрів. Ми працюєм, ми знайдемо технічні рішення. Тобто, ми шукаємо набір тих речей, які, з одного боку, оптимізують витрати, а з другого боку – дадуть додаткові надходження до бюджету. І тому я не можу ще говорити про строки, бо є Кабінет міністрів, який буде приймати остаточні рішення. Але ми працюєм кожен день і кожного дня не тільки у режимі Міністерства фінансів, але прем`єр-міністр займається тими речами, які пов`язані з бюджетом. З одного боку, наповненням доходів бюджету. Я думаю, що ви постійно чуєте в ефірі інформацію з цього приводу, а з другого боку – можливу економію витрат".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: І ще одне запитання – чи можете ви підтвердити те, що підпорядкування митної служби і податкової адміністрації вашому міністерству, Міністерству фінансів – це вже є доконаний факт, що це відбудеться?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Відбудеться тоді, коли я побачу крапку в документі. Але я хотів, щоб в Україні знали, що міністр фінансів до цього часу не знає, яка заборгованість в Україні по податку на додану вартість. Тому що ця інформація лежить в одному відомстві, із якого неможливо отримати інформацію. Що Міністерство фінансів, готуючи бюджет, не може зубами витягнути цифру податку на додану вартість. Бо в нас виникли монстри, окремі уряди, які працюють поза урядом, і в результаті Міністерство фінансів не має відповідної інформаційної бази. І тому позиція президента, яка вже була висловлена, позиція, підтримана прем`єром, що Міністерство фінансів має стати єдиним центром, де вирішуються питання збирання податків (це митниця й податкова), де готується проект бюджету, де виконується бюджет і де контролюється бюджет".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Окремі уряди – це якраз ці два відомства, так?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Не тільки. На жаль, не тільки".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Що ще, які структури?
Віктор ПИНЗЕНИК: "Ну я, по суті, назвав. Податкові органи – це митниця і податкова, органи виконання – казначейство".
Олесь ТЕРЕЩЕНКО: Зрозуміло. Дякую вам, панове, за відповіді. І нагадаю, що в нас в гостях були міністр фінансів Віктор Пинзеник і голова, керівник Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко.
Останнi матерiали на тему "Продажа ``Криворожстали``":
Олександр Рябченко: Вартість "Криворіжсталі" - це ціна зміни держави, так оцінюється держава
Продали!
Віктор Пинзеник: Сьогодні відкрита нова ера приватизації в Україні
Валентина Семенюк: "Я чутками не живу. Я живу нормативними документами"
Чого очікувати від майбутнього керівника Фонду державного майна?
Слово адвокатам: Резніков та Власенко про події навколо "Криворіжсталі"
М.Чечетов: "Я горжусь тем, что жемчужина украинской металлургии – "Криворожсталь" осталась в Украине"
Продаже «Криворожстали» могут помешать только президентские выборы
"Криворожсталь": еще не продается, но уже покупается
«Приватизационное» чтиво для депутатов
|
Економіка
