|
Сергей Яременко: «Предсказуемость – самое главное»
(2 Сентября 2005 18:52)
Экс-заместитель главы НБУ Сергей Яременко в интервью «5-му каналу» объясняет экономические последствия ревальвации гривны. По его словам, резкие колебания курса доллара украинской экономике противопоказаны, а нарушение стабильности системы всегда вызывает защитную реакцию у населения и бизнеса.
Роман СКРИПІН. Те, що відбувається з національною валютою, насправді, стосується абсолютно всіх. Якщо вдатися до хронології: коли гривню впровадили, то курс тоді був 1 гривня 76 копійок за один долар. Згодом на нас очікував інший курс – 2 гривні. Потім були економічні події в Росії, які відбились і на українській економіці – гривня ще впала. Згодом всі звикли до певного сталого курсу. І ось ревальвація – слово невживане в українській мові, мається на увазі в українській політичній та діловій мові. Воно з’явилося несподівано і після того стало звичним.
Ми живемо в Україні, доля гривні нам не байдужа. І, очевидно, доля гривні не є байдужою для Сергія Яременка, екс-заступника голови Національного банку України, який є гостем цієї студії. Ви пішли у відставку і це пов’язано, я так розумію, власне, з тим, що національна валюта переживає період укріплення, точніше ревальвації. Так чи ні?
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Я хотел бы сказать, что тема более глубокая и касается не только укрепления гривны, а касается той политики, которая проводится в настоящее время. То есть, речь идет о смене идеологии и на валютном рынке, и в денежно-кредитной сфере. И поэтому эти процессы касаются в большей степени экономики, чем населения. В связи с этим, не достигнув, согласия в тех в подходах, которые являются актуальными в настоящее время для Украины, я был вынужден подать в отставку".
Роман СКРИПІН. Питання, які виникають стосовно того, що ви сказали – зміни ідеології. Хто змінює ідеологію? Я хочу знайти зараз тих людей, які змінюють ідеологію для того, щоб українці чітко знали – хто змінює правила гри на сьогоднішньому валютному ринку. Це голова Національного банку, це голова уряду, це хтось з міністрів уряду, це президент? Хто з цих людей?
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Я бы так вопрос не ставил. Опять же, вопрос очень сложный. В мире существуют два подхода для переходных или растущих экономик, которой является Украина. Два подхода именно к проведению денежно-кредитной и, в частности, валютно-курсовой политики в государстве. Суть предыдущего этапа заключалась в том, что у нас ценовым якорем – тем, что сдерживает инфляционные процессы в стране, являлся курс. И он в таких экономиках является действительно стабилизирующим фактором. Как вы сказали, существует чувство страха перед теми процессами, которые недавно нас преследовали: это крах СССР, это известные вклады Ощадбанка, это переход к собственной валюте, это ее не совсем уверенное становление, 98-й год. И поэтому большинство людей, как и в других таких же странах, отдает предпочтение каким-то другим валютам, то есть доллару или СКВ, как мы называем. Так вот, именно удержание постоянным курса, какой-то стабилизации, прогнозируемости и это дает сигналы рынку и населению о том, что происходит…
Можно планировать какие-то бизнес-процессы, можно планировать какие-то покупки и зарплату, планировать свою жизнь. Поэтому никуда мы от этого не денемся. Что все-таки ориентир на более твердые валюты и более стабильные, с уже устойчивой многовековой, можно сказать, историей экономики западных стран, является насущной у нас действительностью.
Поэтому следует говорить, что эти результаты, они были довольно убедительными на протяжении 4-х лет. Действительно, стабилизация курса позволила экономике найти ту структуру, которая формируется при данном курсе. И нельзя отбрасывать тот факт, что благоприятные условия для экспорта явились стабилизирующей такой основой. Вы знаете, что финансовый кризис в конце прошлого года, выплата зарплат еще прошлой осенью дали основание для тех рисков, которые зародились еще тогда. И инфляция у нас выросла. Инфляционные ожидания, которые очень для таких стран характерны, они подогрелись еще социальным бюджетом.
Суть заключается в следующем. Первое: предвидя те риски, которые надвигались в этом году и те трудности, которые должны были произойти, правительство и Национальный банк прибегли к таким пожарным методам, которые характерны именно для экономик развитых. Это и жесткая денежно-кредитная политика монетарная, и ревальвация курса, которая как бы должна была дать уменьшение инфляции и так далее. В этом-то и заключается разница".
Роман СКРИПІН. Все ж таки, питання дуже просте. Йдеться про персоналії. Власне, про ті передумови, які ви сказали, це мав би пояснювати хтось, хто ухвалював рішення про ревальвацію національної валюти. Цього пояснення дано не було розгорнутого через засоби масової інформації, коли гривню вводили, я тоді пам’ятаю, як вчорашній день. Це нинішній президент Ющенко, поруч з ним Пинзеник сиділи і дуже довго людям пояснювали через Перший національний канал, що завтра будуть вводити гривню, як її будуть вводити. Національна валюта – це не іграшка в руках чиїхось, це не іграшка для бізнесменів – це є засіб платежу. Хто змінює ідеологію? Голова Національного банку, прем’єр, президент, хтось з міністрів уряду? Хто конкретно визначає валютну політику в державі?
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Визначає Національний банк на основі засад економічної та соціальної політики на наступний рік".
Роман СКРИПІН. Міністр фінансів впливає на курс національної валюти?
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Міністр фінансів, а також і міністр економіки, і Кабінет міністрів, і Верховна рада, і рада Національного банку. Всі ці структури задіяні в становленні якихось орієнтирів валютно-курсової політики".
Роман СКРИПІН (перебиває гостя). Прем’єр?
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Прем’єр? Ну якщо по всім регламентам, по процедурам, то ні".
Роман СКРИПІН. Якщо по регламентах і процедурам. А якщо не по регламентам і процедурам… Дивіться, тобто зараз, зараз мали б спитати ми в пана Стельмаха: "Пане Стельмах, що відбувається з національною валютою?" Я хотів би не почути відповідь, як Владімір Путін відповів на питання "Що сталося з підводним човном Курськ?". Він, посміхаючись, сказав: "Він потонув". Я не хочу чути від Стельмаха потім відповіді: "Ну, маємо те, що маємо. Національна валюта зміцнилася. 1 до 1 тепер сьогодні курс до долара". Я не виключаю навіть такої можливості. Це смішно з одного боку, а з іншого – українські реалії диктують, власне, і можливість такого сценарію. В кого питати? Стельмах має за це відповідати? Він керувався, власне, лише інтересами…"
Сергій ЯРЕМЕНКО (перебиває ведучого): "Він голова Національного банку".
Роман СКРИПІН. У вас з ним конфлікт, власне, через це.
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Это не конфликт, я считаю, что у нас это произошло в более цивилизованной форме, то есть несовпадение в идеологии проведения валютно-курсовой и денежно-кредитной политики и вынудило меня уйти."
Роман СКРИПІН (перебиває гостя). Зрозуміло. Чи був вплив прем’єра на…
Сергій ЯРЕМЕНКО (перебиває ведучого): "На мою відставку?"
Роман СКРИПІН. Ні. На ревальвацію.
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Ну, давайте не лукавить, а вспомним весну и зиму этого года. Когда рупором необходимости ревальвации выступал министр экономики. И где доказывалось, вернее не доказывалось, а просто утверждалось в необходимости ревальвации как эффективного метода снижения инфляции и что привело к обратным результатам. Потому что всякое нарушение какой-то устойчивости системы, оно приводит к каким-то различным эффектам, которые разбалансируют систему, и естественно приводят к спасательным движениям населения и бизнеса".
Роман СКРИПІН. Ви хочете, аби не можете сказати те, що уряд впливав на рішення Національного банку?
Сергій ЯРЕМЕНКО (перебиває гостя): "А формально этого и нет".
Роман СКРИПІН. Формально немає. Де-факто є?
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Ну, вы не хуже меня видели это".
Роман СКРИПІН. Що далі буде з національною валютою? Ваш прогноз. Тому що сьогодні це питання номер один. Для тих людей, які навіть не ведуть бізнес, в яких немає величезних підприємств, власності, які не є навіть експортерами, для них далеко не останнє питання – які гроші позичати, якими грошами розраховуватися, в яких грошах накопичувати? Те, що говорять банкіри, поза очі, поза ефіром, умовно кажучи, вони кажуть: "Зараз треба ставити на гривню, гривню будуть зміцнювати". Мене цікавить – до якою межі? Так само, як і цікавить будь-кого з глядачів "5-го каналу".
Сергій ЯРЕМЕНКО: "Я у вас был в предыдущий раз и сказал, что укрепления не должно быть. И будучи еще в ранге зампредседателя я это утверждал. Я надеялся и сейчас надеюсь, что фактически события подтвердили, необоснованность ревальвации гривни".
Роман СКРИПІН (перебиває гостя). Зараз дуже багато різних коментарів банкірів.
Сергій ЯРЕМЕНКО (перебиває ведучого): "Комментариев? Я считаю, что именно то внимание, которое уже сегодня привлечено, оно, наверное, является достаточным заслоном для того, чтобы больше таких экспериментов не делать. Я считаю, что и Нацбанку, и правительству необходимо просто заявить о том, что на ближайшие полгода изменения могут быть только в плане каких-то легких реакций на поведение доллара на мировом рынке – ослабление или его укрепление. А в следующем году это уже необходимо… опять же смотреть на макропоказатели, которые сложатся к концу года и к следующему году. Кстати, и ревальвация, и девальвация в таких странах действуют одинаково. Любое изменение стабильности, оно приводит к шараханью населения…
Предсказуемость – самое главное. Потому что это дает возможность бизнесу развитие своих бизнес-процессов без закладывания излишней маржи на условно какие-то действия то ли власти, то ли Национального банка. Поэтому я считаю, что колебания где-то в 2% – это максимум, что может достигаться. А движение в ту или иную сторону в течение года не должно превышать 5%".
Роман СКРИПІН. Зрозуміло. В мене більше немає питань. Хіба що, знаєте, можна там було б гіпотетично запитати, а поляки в такому випадку, коли зміцнюють злотий, там постійно курс зменшується відносно до долара, то це робиться навмисно і абсолютно правильно і виважено. Тобто можливо…
СЕРГІЙ ЯРЕМЕНКО (перебиває ведучого): "Вот это и есть именно те противоречия, которые существуют между этими двумя школами, или подходами".
Роман СКРИПІН (говорить одночасно з гостем). Ну там все не відбувається за один день цей.
СЕРГІЙ ЯРЕМЕНКО: "…во-первых, я же говорил о том, что изменение курса не является сама цель. Изменение курса, то есть удержание его в стабильных рамках, является задачей любого государства. И к этому прилагаются максимально все усилия. Но делается оно совершенно по-разному, в качественно иных экономиках. В той, которой мы сейчас находимся, – это растущая экономика, я б ее так назвал. Даже не переходная, поскольку мы очень мало делаем в сфере структурных реформ. А вот структурные реформы и вот базовые положения, что переход к частной собственности – это не создание рынка. То есть, мы сделали изменение и, как бы, обрадовались, что мы уже в рынке. Нет, мы только изменили форму собственности, перешли от общественной к частной.
Так вот основных инструментов, институтов и механизмов в рыночной экономике у нас еще совершенно нет. А именно они удерживают курс в том значении, которое действительно отражает состояние экономики. И поэтому, тут вопрос не когда перейти, а когда мы эту экономику построим, эти институты. Что мы делаем очень медленно и не всегда правильно. Мы можем еще 20 лет пробыть в таком же состоянии, если мы не будем действительно строить тех инструментов, институтов, которые и будут удерживать".
Останнi матерiали на тему "НБУ":
Петро Порошенко: "За квітень місяць Національний банк викупив більше 500 мільйонів доларів для забезпечення плавної зміни курсу"
Богдан Данилишин: "Ми в цьому році плануємо достатньо менший показник інфляції, ніж ми мали минулого року"
Петро Порошенко: "Якщо раніше економіка працювала незалежно від влади, то на сьогоднішній день вона потребує рішучих дій, в тому числі щодо змін до державного бюджету"
Сергій Яременко : «Я считаю, в связи с уходом Национального банка с рынка возникло непонимание коммерческими банками, как поступать с купленной наличной валютой».
|
Економіка
