|
Ющенко звинувачує Росію у блокуванні розслідування справи щодо його отруєння
(12 Сентября 2007 19:08)
Репортаж: На дачі колишнього заступника голови Служби безпеки України Володимира Сацюка 5 вересня 2004 року відбулося отруєння кандидата в президенти України Віктора Ющенка. Так говорить одна з найбільш розповсюджених версій замаху на політичне вбивство. Однак розповсюдженість не додає цій версії переконливості. І не зважаючи на те, що сам постраждалий, нині президент України, Віктор Ющенко переконаний в тому, що ця версія є справедливою, його опонент Володимир Сацюк досі заперечує свою причетність до злочину.
2,5 роки тому, майже одразу після початку слідства, Сацюк відмовився давати офіційне інтерв'. Однак у доволі відвертій розмові наголосив, що Президент жодного разу особисто не назвав його причетним до отруєння. Щоправда, незабаром Сацюк переїхав до Росії і нині недосяжний для українського слідства. Можливо, зараз у Віктора Ющенка є більше інформації про злочин, хоча він і тепер не згадав конкретних імен. Натомість Президент заявив, що слідство перебуває у фінальній частині, і громадськість дізнається про роль в отруєнні низки політиків, зокрема і українських. Проте вже тривалий час розслідування гальмує російська сторона.
"Зроблений аналіз діоксину з усіх лабораторій світу, крім російської. Думаю, сподіваюся, що будуть в майбутньому зроблені ці дослідження. Ті люди, три чоловіки, які найбільш сьогодні потрібні для слідства, сьогодні знаходяться в Росії. На запит Генеральної прокуратури, в тому числі і грудневий, який я особисто передав і попросив президента Росії Володимира Володимировича Путіна надати всіляку допомогу, щоб ці люди постали перед українським слідством, поки що відповіді немає", - заявив Віктор Ющенко.
Російський посол Віктор Черномирдін на звинувачення відповів передбачувано. "Разбирайтесь у себя. Что вы всё привыкли всё кивать на кого-то? Всё вам кто-то мешает. Всё кто-то мешает. Всё кто-то виноват", - підкреслив він.
Гальмуючи розслідування, Росія дає своїм критикам додаткові підстави для звинувачень у прикритті міжнародних злочинців. Приклади вже є. Москва відмовилася видавати британському правосуддю Андрія Лугового, якого Скотланд-Ярд звинувачує в отруєнні у Лондоні Олександра Литвиненка. Обидва скандальні детективи мають схожі риси: особиста зустріч злочинця з жертвою, сильна отрута в їжі, політичні мотиви і протидія розслідуванню з боку Москви. Різниця в тому, що Литвиненко помер, а Ющенко вижив. Крім того, Британія вже має на руках підтверджені звинувачення. Україна ж – ні. Не виключено, що підсилення слідчої групи досвідченою Галиною Климович незабаром поставить крапку в цій історії.
Наталя Мосейчук, ведуча: Чому діоксин такий підступний, чому важко просувається експертиза з його ідентифікації до країни-виробника, які шанси в людини, отруєної ним, жити повноцінним життям? Всі ці питання адресуємо Зофії Кубрак, кандидату фармацевтичних наук, асистенту кафедри токсикологічної та аналітичної хімії Львівського національного медичного університету – людині, котра може дати наукове пояснення і підґрунтя такому складному отруєнню. Пані Зофія зараз на прямому зв’язку зі Львова. Добрий вечір, пані Зофіє. Скажіть, будь ласка, за словами, президента варто дочекатися результатів російської лабораторії і начебто тоді з’ясується, чи є російський слід у справі отруєння Ющенка. Чи можна методом винятку дізнатися країну-виробника діоксину?
Зофія Кубрак, кандидат фармацевтичних наук, токсиколог, Львівський медуніверситет: "Справа в тому, що є, значить, країни, які відомі, які мають, які синтезують діоксин, у тому числі і Росія. Росія, звичайно, не дала свого еталону діоксину і вона відразу попадає в поле підозріння. І треба обов’язково дочекатися, щоб Росія дала свій еталон, по-любому вона повинна дати еталон і повинен бути проведений і аналіз в порівнянні із діоксином Росії. Вся складність синтезу діоксину полягає в тому, перше, що діоксин є надзвичайно токсична речовина, а друге, що при синтезі діоксину утворюється дуже багато побічних продуктів, тих же самих діоксинів. Діоксин є поліхлорована речовина, поліхлорована сполука, тобто дуже багато є хлору у цій речовині, може бути від 1 навіть до 75. І от найбільш токсикологічний інтерес представляє саме діоксин 2-3-7-8 тетрахлордибензодіоксин, яким і був отруєний..."
Наталя Мосейчук: Пані Зофія, але скажіть, будь ласка, пані Зофія, почуйте мене.
Зофія Кубрак: "Прошу".
Наталя Мосейчук: Скажіть, а яка гарантія того, що, скажімо, російська лабораторія надішле саме той зразок діоксину в Україну, який виробляють в Росії, а не якийсь наявний в росіян, але, скажімо, якимось чином, ну, будемо казати так, нелегально привезений до Росії?
Зофія Кубрак: "Справа в тому, що при аналізі, може бути такий варіант, що при аналізі, навіть коли і Росія може прислати чи якась інша держава, яка синтезує сполуку діоксин, може статися такий варіант, що при аналізі можна і не ідентифікувати даного діоксину. Справа в тому, що при синтезі діоксину може в цій же самій лабораторії йти 2 шляхи синтезу діоксину. І я вже сказала, що складність синтезу діоксину полягає в тому, що при синтезі утворюється багато діоксинів побічних, які не представляють, вони теж токсичні, але не представляють такого високого інтересу, як представляє саме той діоксин, яким був отруєний Віктор Андрійович, тобто діоксин 2-3-7-8 тетрахлордебензодіоксин".
Наталя Мосейчук: Пані Зофіє, іншими словами...
Зофія Кубрак: "І справа в тому..."
Наталя Мосейчук: Пані Зофіє, іншими словами, можливість заплутати сліди є?
Зофія Кубрак: "Можливість заплутати сліди в тому, що може бути 2 сліди синтезу, 2 шляхи синтезу і 2 технології очистки синтезу. Значить, в залежності від технології, очистки ми маємо і різні еталони діоксину. В одній державі один діоксин, з одною домішкою, в другій державі інший діоксин, з іншою домішкою, і так дальше. Домішками можуть бути інші діоксини та інші домішки, які утворюються при синтезі. Так от, в одній лабораторії може бути таке допущено, таке може бути, що може бути 2 шляхи синтезу і 2 технології очистки, і внаслідок чого утворюється 2 еталони".
Наталя Мосейчук: Зрозуміло.
Зофія Кубрак: "От держава може дати цей еталон, яким не був отруєний, наприклад, Віктор Андрійович. Це по-перше".
Наталя Мосейчук: Оце важливо, так.
Зофія Кубрак: "По-друге. Якщо, наприклад, при ідентифікації не буде виявлено, що не співпадає ні один еталон ні однієї держави, то це може говорити про те, що є ще якась держава, яка підпільно синтезує діоксин, але вона про це, ну, світові не сказала".
Наталя Мосейчук: Не розповідає на весь світ.
Зофія Кубрак: "І про це не розповідає на весь світ і про це ніхто не знає".
Наталя Мосейчук: Я вам дуже вдячна за цю версію, спасибі. Скажіть, що ви думаєте про перебіг хвороби президента? Суто візуально, те, як виглядає зараз Віктор Андрійович, це свідчить, що він здорова людина загалом, але має якісь залишкові ознаки хвороби, чи це показник того, що людина і досі відчуває на собі наслідки отруєння?
Зофія Кубрак: "Залишкові ознаки є. Справа в тому, що хвороба хлоракне, яка проявляється при отруєнні діоксином, значить, вона ще є, ну, візуально це видно, оскільки хлоракне, хвороба хлоракне – це є індикатор високої дози діоксину. Бо при малих дозах діоксину хвороби хлоракне не буде взагалі, будуть інші прояви отруєння, а хлоракне не буде. А хлоракне хвороба ще на обличчі є, значить, звичайно менше, тому що все-таки пройшло 2 роки, а Всесвітня організація охорони здоров’я говорить про те, що є випадки, що діоксин найшвидше, хвороба хлоракне найшвидше пройшла за 2 роки. А в інших випадках буває так, що вона може бути протягом 20-30 років, навіть залишається на все життя. Ну, тут ми бачимо, що ще залишки є, звичайно менше, але є. Тобто скільки його є сказати неможливо, але про те, що вона, про те, що діоксин в організмі є – звичайно є".
Наталя Мосейчук: Дякую. Пані Зофія Кубрак, кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри токсикологічної та аналітичної хімії Львівського національного медичного університету зі Львова про імовірність швидкого виходу на світ у справі отруєння президента Ющенка трирічної давнини.
|
Коментарі
